Методика формування навички швидкочитання в сучасній початковій школі

В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу за умови правильного психолого-педагогічного підходу може стати читання. Таке явище цілком закономірне, оскільки, за свідченням вчених від 90 до 95 відсотків інформації ми одержуємо завдяки зоровому сприйманню.

Навчити дітей добре читати - одне з найважливіших завдань школи.

В. О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Виробити в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання можливо лише тоді, коли вчитель навчить кожного з них (навіть і того, хто має уповільнене мислення, обмежені здібності) читати свідомо, швидко, правильно.

Як відомо, процес читання включає в себе дві особливості: одна здобуває своє вираження в русі очей і мово-звуко-рухових процесах, і друга, яка виражається в русі думок, почуттів, намірів читця, викликаних змістом читаного. Інакше кажучи, у перебігу процесу в цілому у досвідченого читача можна розрізнити: оптичне сприйняття надрукованого чи написаного, відтворення звукової оболонки слова і мовних рухів та відтворення змісту прочитаного.

Перші два моменти – навички читання – мають стати об'єктом прискіпливої уваги вчителя не тільки в період навчання грамоти, а й у всій подальшій роботі, аж поки в класі зникне поскладове читання взагалі, коли помилки стануть одиничними, а темп читання наблизиться до темпу розмовної мови.

Тільки тоді можна починати роботу над виразністю, що й є кінцевою метою навчання читати вголос.

Протягом першого року учні в основному навчаються читати вголос свідомо, правильно, плавно, по складах, переходячи в кінці року на читання цілими словами. Закладаються у цей час і початки виразного читання, особливо знайомого тексту, набувається і певна швидкість, уміння самостійно працювати з книжкою. Усі ці навички читання в наступних класах вдосконалюються.

Учні навчаються усвідомлювати складніші тексти. У виразному читанні дітей, крім визначення голосом розділових знаків, після роботи з учителем виділяються і логічні паузи та наголоси, мовчазне читання поліпшується. Значно збільшується швидкість голосного читання, а особливо – мовчазного.

Швидкість є однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення тексту. Занадто швидке і занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту випадають з його пам'яті.

Занадто швидке і повільне читання не дає можливості іншим учням стежити за читанням свого товариша, призводить до того, що клас у цілому по суті не працює.

На швидкість читання впливає довжина слова, його зміст, зручність чи незручність для вимови. Один і той же учень, залежно від матеріалу, шрифту, читає з різною швидкістю. Кількість знаків або слів різко падає у процесі читання важкого і нецікавого твору. Інтерес завжди поліпшує техніку читання в цілому та його окремих якостей.

Рекомендуємо почитати:

Зміст проектної технології. Класифікація проектів
Сьогодні в українській школі дедалі активніше використовується проектна технологія як одна з інноваційних технологій навчально-виховного процесу, сутність якої полягає у стимулюванні інтере ...

Закон збереження електричного заряду
Не всі явища в природі можна зрозуміти і пояснити на основі використання понять і законів механіки, молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та термодинаміки. Досить звернути увагу на ...

Активна пізнавальна діяльність школярів на уроках біології як умова ефективного засвоєння знань
Пізнавальна діяльність сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню учнями основами природничо-наукових знань, методами навчального пізнання. Для успішного засвоєння знань під час навч ...