Однією із складової успіху засвоєння знань учнями на відповідному їм рівні та допомоги вчителю при організації роботи на уроці є різнорівневі завдання. Тобто вчитель має розуміти, що за диференціацією учнів стоїть також складання для них певних завдань, які будуть для них оптимальними не лише по рівню розвитку та успішності, а й урахуванням їх здібностей, нахилів. Подана нижче схема є опорною для складання різнорівневих завдань. ( Рис. 2.1)
Задача навчання |
Вимоги до умінь учнів |
Відповідність рівню засвоєння |
Зміст завдання |
Формування фактичних знань |
Уміти відтворювати терміни, поняття, означення |
Репродуктивний (пізнання) – формальні знання. Вид пам’яті - механічний |
1. Що називається 2. Що таке 3. Дайте означення |
Формування фактичних знань (поняття, факти) |
Уміти відтворювати, пояснювати, підтверджувати прикладами |
Репродуктивний (розуміння) – елементарні знання. Вид пам’яті - механічний |
1.Скласти методом простої підстановки 2. Знайти в тексті 3. Пояснити Завдання на використання елементарних знань для пояснення типових (стандартних) прикладів, явищ |
Формування уміння застосовувати знання на практиці |
Уміти відтворювати знання, пізнавати їх в новій ситуації |
Конструктивний (елементарні уміння). Вид пам’яті - логічний |
Завдання на використання знань за взірцем, пред’явлене учню в нестандартній ситуації (перед використанням знань їх потрібно перетворити) |
Формування уміння творчо використовувати наявні знання |
Уміти здійснювати перенесення знань в нову ситуацію |
Творче (перенесення) – вище уміння. Утворення нових психічних структур |
Творчі завдання |
Рис. 2.1.Опорна схема для складання різнорівневих завдань
У процесі використання диференційованих завдань необхідно здійснювати поступовий перехід від колективних форм роботи учнів до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку або системи уроків. Такий підхід дає можливість учням брати участь у виконанні завдань, складність яких зростає.
Система диференційованих навчальних завдань повинна:
забезпечити різний темп просування в засвоєнні знань, умінь і навичок різними за рівнями розумового розвитку на даному етапі навчання учнями, забезпечувати при цьому засвоєння, застосування, а також необхідне закріплення вивчаємих понять.
будується за принципом поступового зростання складності, забезпечувати спочатку рівень обов’язкової підготовки, як основу диференціації навчання;
сприяти загальному розвитку учнів;
відповідати конкретним дидактичним цілям уроку, етапу навчання і узгоджуватися з формами навчальної діяльності;
будуватися на базі діючих підручників з притягненням додаткового дидактичного матеріалу;
мати завдання трьох рівней, які відповідали б розробленим в психології та методиці навчання іноземної мови рекомендаціям відповідно складності, трудності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.
Рекомендуємо почитати:
Розвиток теорії методів навчання у дидактиці
Розкриття сутності методів навчання вимагає наукового визначення поняття “метод”, бо тлумачення поняття науки важливий елемент її методології, який дає змогу намітити шляхи дослідження педа ...
Методи виховання дітей у сім'ї
З питанням виховання дитини в сім'ї батькам доводиться стикатися щоденно, опиратися не тільки на власну інтуїцію, на власний досвід, але й на педагогічну науку. Та ще треба враховувати житт ...
Методи педагогіки та форми організації навчання
Метод від (греч. meethodos - буквально: шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення визначеної мети. Методом педагогіки називають спосіб упорядкованої взаємоза ...
У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>