Взаємозв'язок естетичного розвитку особистості дітей з основними напрямками виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Взаємозв'язок естетичного розвитку особистості дітей з основними напрямками виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Сторінка 2

Тісно поєднуючи естетичне виховання з трудовим Василь Олександрович намагався, щоб його вихованці в усьому вбачали красу, одержували естетичну насолоду. На його думку, краса облагороджує тільки тоді, коли людина працює, створюючи хліб для життя й красу для того, щоб не було життя тільки заради хліба. Виховний ідеал педагога полягає в тому, «щоб людина працювала не тільки заради хліба, а й для радості, щоб добрі почуття, що виникають від споглядання красивого, надихали на працю в ім'я щастя людей». В.О.Сухомлинський все робив для того, щоб праця в Палиській школі переходила в естетичну діяльність.

Справжнє естетичне виховання засобами природи за В.О.Сухомлинським залежить не від пасивного милування красою, воно здійснюється в єдності з трудовим вихованням. Краса природи розкривається в усьому своєму розмаїті тільки у праці, а безтурботність, пуста розвага не дають тієї справжньої насолоди, яку можна відчувати після активної діяльності.

Крім проблем примноження та збереження природи В.О.Сухомлинський не упускав аспект естетичного мотиву під час трудової діяльності, через розвиток яких педагог залучав дітей до активної практичної діяльності, спрямованої на естетичне оформлення навколишньої природної обстановки, вчив їх турбуватися про гармонію довкілля. Діти Павлиської школи любили не лише високопродуктивну працю, а й красиву. З цього приводу він писав, "що створення нових природних багатств та естетичної навколишньої обстановки стало улюбленою працею вихованців". Діти любили працю, в процесі якої створювалося щось гарне, незвичайне. До такої діяльності В.О.Сухомлинський відносив як колективні, так і індивідуальні форми діяльності, а саме: розбивка клумб, вирощування та розведення квітів, тощо. Варто відзначити, що виховання естетичної культури зобов'язує дитину бачити й сприймати естетичну сторону дійсності, вміти будувати своє життя "за законами краси".

Заслуга Василя Олександровича полягає в тому, що він на конкретних прикладах довів, що кожне трудове доручення, кожна колективна фізична праця має носити в собі естетичні засади, щоб діти отримували естетичну насолоду від результатів своєї праці, щоб естетичне почуття краси праці закріплювалися конкретними вчинками учнів, щоб учні були впевнені в тому, що жити красиво - це значить працювати, працювати не для похвали, а з метою почуття органічної потреби в праці.

Як свідчать архівні документи в Павлиській школі вважалось важливим правилом виховної роботи наступне: праця дитини повинна не тільки приносити практичну користь, а й водночас бути і естетичною творчістю, художнім пізнанням дійсності; чим яскравіше елемент естетичної творчості в суспільно-корисній праці, тим глибше поєднуються естетична оцінка речей з результатом праці. Педагоги поряд з вимогами технології в процесі роботи на навчально-дослідницькій ділянці, в шкільній теплиці, в кабінеті живої природи, в майстернях перед дітьми ставили і вимоги краси. Будь-яке доручення, яке ставили перед дітьми в школі, мало свою естетичну мету. Прикладом цьому є те, як діти молодшого віку вирощували розсаду капусти в теплиці, намагаючись дати для городу не тільки хорошу розсаду, а й з красивими, високими стеблами. Цим самим педагоги довели, що чим глибша естетична насолода від процесу праці, тим більше у дітей виникає бажання працювати.

В.О.Сухомлинський вважав, що виховна цінність праці досягається лише тоді, коли із наближенням до її закінчення інтерес до одержання результатів не слабшає, а дедалі більше посилюється, а його спостереження переконують у тому, що процес підготовки до виконання праці протягом тривалого періоду має бути серйозним, вдумливим. Якщо дитина протягом кількох років доглядає за деревами, спостерігає за змінами які відбуваються з деревами, бачать, як на очах розпускаються бруньки, з'являються гілки, якщо праця пов'язується із спостереженням навколишньої дійсності, то вона, свідомо прагнутиме до поставленої мета. Праця учнів набуває творчого характеру, а творчість і є тією першопричиною, яка приносить людям естетичну насолоду. Участь в охороні природи, її перетворенні має одночасно і практичний, і естетичний характер.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Реабілітаційні заклади нового типу та роль соціального педагога у них
Цікавий досвід роботи арттерапевтичного "Інклюзивного центру творчого розвитку дітей "Калинонька" (м. Львів), в якому застосовується перехідна модель до інклюзивного навчання ...

Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності та фактори, які впливають на його формування
Проблема ефективності стилів професійно-педагогічної діяльності не має однозначного вирішення. Одні дослідники визнають в якості найбільш ефективного якийсь один конкретний стиль педагогічн ...

Визначення кваліфікаційних вимог з дисципліни «Ветеринарна медицина»
Мета дисципліни «Ветеринарна медицина» ‑ формування у студентів ґрунтовних знань про ветеринарну справу. Кваліфікаційні вимоги. Для вирішення професійних задач спеціаліст повинен бути ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net