Взаємозв'язок естетичного розвитку особистості дітей з основними напрямками виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Взаємозв'язок естетичного розвитку особистості дітей з основними напрямками виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Сторінка 1

З уявлення про всебічний розвиток особистості як цілісного й системного утворення, виникає думка, що й виховання такої особистості має становити системний процес. У цій, як і будь-якій іншій системі, кожен компонент пов'язаний з вирішенням одного конкретного завдання. Однак при цьому всі компоненти взаємозв'язані і дія кожного окремого опосередковується впливом усіх інших. Який би компонент не був взятий - моральний, трудовий, естетичний, розумовий, фізичний - його реалізація обов'язково буде пов'язана із здійсненням будь-якого іншого, і цей зв'язок впливає не лише на рівень досягнення мети виховного процесу, а й на його перебіг і структуру.

Одним з принципів естетичного виховання є принцип єдності всіх сторін виховного процесу: розумового, трудового, морального, естетичного і фізичного. В реалізації цих складових гармонійного розвитку особистості повинні бути присутні елементи краси. Важко уявити процес засвоєння знань без бачення краси у змісті навчального матеріалу всіх предметів та процесів добування знань.

Всі роки роботи в школі В.О.Сухомлинського завжди хвилювала проблема взаємозв'язку і взаємозалежності між емоційним станом, з одного боку, і розумовим розвитком, формуванням переконань з іншого боку. Довгострокові спостереження за духовним життям, працею, навчанням одних і тих же школярів, безпосередня участь у духовному житті і праці колективів, багаторічна дружба з окремими вихованцями - все це уможливлює висновок стосовно гармонії всіх сфер життєдіяльності особистості, висновок про те, що емоційний стан - це диригент, від помаху палички якого розрізнені звуки перетворюються в гармонію прекрасної мелодії.

В системі роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку В.О.Сухомлинський систематично здійснював взаємозв'язок естетичного і розумового виховання. Він показав, що процес пізнання маленьких дітей тісно поєднаний з естетичними емоціями. В працях видатного вченого "Серце віддаю дітям", "Павлиська середня школа", показано, що в період великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, запам'ятовування проходить найбільш продуктивно, з особливою силою розігрується дитяча фантазія, розвивається художня творчість. В сучасній педагогіці високо ціниться значимість розробленої В.О.Сухомлинським методики емоційного пробудження розуму дитини, сутність якої полягає в закріпленні пам'яті і активізації пізнавальної діяльності повільно думаючих дітей під впливом естетичних емоцій, викликаних сприйманням краси природи.

В.О.Сухомлинський зазначав, що спільною базою як розумового так і естетичного розвитку дитини є сенсорний досвід. Щоб усвідомити свої відчуття дитині необхідно оволодіти всіма еталонними системами, в яких закріплюється сенсорний досвід, накопичений людством. Специфіка мистецтва, його образне відображення дійсності формує розумову здібність бачити в конкретному загальне, а в загальному - конкретне.

Вивчення праць В.О.Сухомлинського показує, що для нього була характерна впевненість в тому, що тільки злиття розуму і красивого дає високоморальне; без ідеї краси, не можна відкрити перед людиною велич життя і її власну людську велич. Він був впевнений, що повноцінний розумовий розвиток дитини неможливий без естетичного - ставлення до знань, навчання. При сприйнятті краси оточуючого світу пробуджується творча думка дитини. Відповідно цим закономірностям і були створені відомі всім "уроки мислення серед природи". Не менш могутнім джерелом думки вважав В.О.Сухомлинський музику, яка пробуджує енергію думки навіть у інертних дітей. На його думку, розуміння естетичних критеріїв допомагає дитині глибше проникнути в причинно-наслідкові зв'язки між явищами дійсності. Особливо велике значення для розвитку розуму має ідеал прекрасного в художній літературі, зокрема, в ліричній поезії. Педагог звертав увагу на те, що почуття краси художнього образу, краси слова поглиблює думку, розвиває здібності виражати словом найтонші відтінки почуттів, адже від того, наскільки розвинене розуміння змісту словесного художнього образу, у вирішальній мірі залежить любов до поезії.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Мета художнього виховання
Розглядаючи сучасне декоративно-прикладне мистецтво, ми оцінюємо і його місце у людській діяльності, житті. Останнім часом в українській науковій літературі активізувалась увага до висвітле ...

Оцінка успішності учня, її значення у навчальному процесі. Критерії оцінки. Індивідуальний підхід до оцінки успішності учня
Оцінкою називають характеристику цінності, рівня або значення яких небудь об'єктів чи процесів. Оцінити - значить встановити рівень, степінь або якість чого-небудь. Оцінка основується на да ...

Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи
Мотивація посідає провідне місце в структурі особистості і є одним з основних понять, що використовується для пояснення рушійних сил поведінки. Тому тема мотивації – одна з найактуальніших ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net