Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 9

Своєю практичною роботою над розвитком дитячої творчості він довів, що самостійна творчість допомагає дитині відкрити красу навколишнього світу. Правильність цього висновку В.О.Сухомлинського підтверджують образні зразки розповідей і казок, які склали самі вихованці педагога: хвилі грають в жовтому морі пшениці, на високій тополі шепоче листя та ін. Яскраві епітети, вдалі метафори, які просліджуються в розповідях та дитячих казках свідчать про те, що педагог зумів пробудити в свідомості своїх вихованців глибоку сприйнятливість до краси оточуючого світу, розвинув здатність їх творчості. Самостійні твори дошкільників виступають в досвіді В.О.Сухомлинського першим кроком емоційного пізнання дітьми краси навколишнього світу. З цією метою в школі організовувались ранки та свята дитячої казки.

Одним із засобів естетичного розвитку дітей молодшого віку в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського була гра. Видатні педагоги, філософи, психологи минулого та сучасності визначали гру, як один із важливих видів діяльності дитини. Зокрема, А.С.Макаренко стверджував, що дитяча організація повинна бути "насичена грою". Дитячий вік має потребу в грі, і її треба задовольняти. Як дитина грає, так вона буде й працювати. Гра, за висловом А.С.Макаренка, - це норма життя. Гра для дитини - це діяльність, як робота, служба для дорослого. А.С.Макаренко дає такі поради педагогам:

• добра гра - добра робота;

• в грі дитина не повинна бути пасивною;

• в грі повинні бути присутніми творчість, радість, естетика.

Продовжуючи ідеї А.С.Макаренка про особливу роль гри саме в молодшому віці, В.О.Сухомлинський вбачав у грі "величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ". На його думку, саме в грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості, без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку.

Для В.О.Сухомлинського гра була складовою частиною естетичного розвитку дітей, адже гра - починається там, де краса. Гра має бути присутньою і в трудовій діяльності, і в навчанні. Він писав, що оскільки праця маленької дитини немислима без естетичного начала, то, отже, й трудова діяльність у молодшому віці тісно пов'язана з грою". Поєднуючи її з навчанням, вчений застерігав педагогів від того, що заміняти навчання грою не можна, але і не можна «відгородити стіною» навчання від гри.

Добре знаючи вікові особливості дошкільників, Василь Олександрович радив вчителям уважно ставитись до дитячої гри, так як для дітей гра - це найсерйозніша справа, саме в грі діти краще засвоюють матеріал. З цією метою В.О.Сухомлинський створював у навчально-виховному процесі ігрові ситуації, уміло застосовував демократичний стиль керівництва грою, залучав дітей до творчості, фантазії. Завдяки іграм, створеним педагогом, діти набували життєвого досвіду, духовно зростали.

В системі роботи "Школи радості" було правилом залучення дітей до ігрової діяльності. Діти складали казки про росинку, сріблясті павутинки та пурпурові намистинки, кричали, бігали, гралися. Уроки мислення в Куточку Мрії будили натхнення, радість творчості у дітей. Такі ігри стимулювали пізнавальні інтереси дітей, розвивали їх духовно, естетично.

Шестилітки перед навчальним роком місяць жили в Саду здоров'я, спали в куренях, харчувалися в їдальні, купалися в ставку, зустрічали ранішню зорю, робили зарядку, посильно працювали. Створення педагогом ігрової атмосфери сприяло взаємовідносинам єдності, духовності, здоров'я, краси, саме тут реалізувалась педагогіка співдружності.

В практиці роботи Павлиської школи широко використовувалися народні дитячі ігри. Залучення дітей до інсценізації та драматизації народних ігор, використання народних іграшок /воза з кіньми, пташок, дитячих меблів, овець, кози з козенятами, героїв народних казок/ - все це формувало у вихованців захоплення художнім досвідом предків, любов до національного, українського. На думку вченого, гра допомагає дітям сформувати правильні уявлення про добро і зло, красу, людську гідність, честь і безчестя.

Активно використовуючи походи, екскурсії, змагання та народні ігри з хороводами, піснями та танцями, В.О.Сухомлинський зміцнював дитячий колектив, формував моральні якості вихованців, їх національну свідомість. Створення виховуючих ситуацій, позитивних взаємовідносин - все це було умовою формування в колективі дисципліни, обов'язку, відповідальності, організованості та порядку, викликало позитивні емоції.

Нашим дослідження встановлено, що В.О.Сухомлинський теоретично осмислюючи педагогічний досвід зробив важливий висновок про те, що для естетичного виховання особистості потрібна цілісна система різноманітних педагогічних впливів, а не окремі засоби, так як кожний із них має свою специфіку, по-різному впливає на розвиток дитини. Він виявив необхідність та важливість вирішення проблеми гармонії педагогічних впливів.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Байка - один з видів літературного жанру, який вивчається за програмою. Алегорія. Мораль
Байка - один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршовий твір повчального змісту. Наприкінці байки втримується короткий повчальний висновок — так називана ...

Оптимальний розвиток різних видів розумової діяльності
Проблемність і інші принципи розвитку продуктивного мислення не можуть бути реалізовані без обліку вікових і індивідуально-типових особливостей мислення. Віковим особливостям інтелектуально ...

Вплив творчості письменника на формування етичних відносин культури старших дошкільників
Знаменитого «Робінзона Крузо» Дефо створив вже в зрілому віці в 1719 році. За плечима було майже шістдесят років життя. «Пригоди Робінзона – схема дійсного життя – двадцяти восьми років, пр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net