Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 8

Аналіз педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського показав, що від краси природи та слова він переходить до ролі образотворчого мистецтва в розвитку естетичного сприймання. Розглядання дітьми картин, на думку педагога - це теж складний засіб емоційно-естетичного впливу, як і музика.

Складним засобом емоційно естетичного впливу на дітей є споглядання картин, пояснюється це тим, що, «конкретність, образність мислення в дитячі роки утруднює розкриття перед вихованцями узагальнюючого змісту образотворчого мистецтва».

Успішна реалізація естетико-виховних можливостей творів образотворчого мистецтва залежить від створення сприятливих умов для їх повноцінного сприймання. В.О.Сухомлинський завжди дотримувався думки про необхідність навчання дітей за допомогою досконалих наочно - методичних посібників. Адже демонстрація якісних поліграфічних репродукцій допомагає дітям зосередитися на художньому творі, послідовно й уважно його розглянути.

При розгляданні картин найбільш міцним з посеред інших методів є порівняння. Застосування цього методу допомагає навчити дітей самостійно розрізняти види, жанри, техніку образотворчого мистецтва; відчувати відмінність репродукцій від оригіналів, підробок від високохудожніх творів. Застосування цього методу виявляється дуже доречним тоді, коли дитині ще важко висловити своє особисте ставлення.

Під час розгляду картин В.О.Сухомлинський виділяв дві сторони: зовнішню - передачу та сприйняття конкретних образів, внутрішню - світ людських почуттів, які передаються від художника до дитини. Конкретне мислення дитини дозволяє побачити зовнішню особливість художнього твору. Емоційний стан художника та його твору дуже складний для розуміння дітей. Для глибокого, усвідомленого сприйняття в Павлиській школі застосовувався метод повторного сприйняття контрастних творів. Повторне сприйняття художнього твору дозволяло на основі нових знань, нових надбань в сфері соціального досвіду, довгого процесу осмислення раніше побаченого, яскравіше сприймати образи, художню цінність твору, передати свої почуття при сприйманні побаченого.

Думка В.О.Сухомлинського про те, що повторне розглядання картин збагачує, розвиває емоційну пам'ять, виховує те, що можна назвати загостреністю сприйняття краси, цілком підтверджувалася практичним досвідом учителів Павлиської школи.

Для того, щоб діти зуміли емоційно сприймати твори мистецтва, отримувати від нього естетичну насолоду, педагог розпочинав роботу з "азбуки живопису", якою є безпосереднє спостереження природи. Адже саме в природі дитина має пройти тривалу "школу почуттів". Після таких спостережень діти по-іншому сприймають зміст картини, і це є новою "сходинкою емоційного розвитку". Як наслідок таких подорожей в Павлиській школі учні початкових класів створювали свої маленькі "картинні галереї", зберігали репродукції картин.

Під впливом почуттів задоволення і радощів, що виникли в контакті з мистецтвом, зростає напруженість і активність психічних процесів. Контакти з мистецтвом привчають до спостережень, збагачують уяву, розвивають пам'ять і мислення, впливають на формування поглядів і волю дітей. Але емоційний вплив у формуванні духовної культури дитини можуть забезпечити лише вдало підібрані засоби виховання.

Вагоме місце в естетичному розвитку особистості Василь Олександрович відводив художньому слову, в якому вбачав могутній засіб виховання "витончених почуттів". Він наголошував, що в роки дитинства найважливіше виховне завдання полягає в тому, щоб слово, з його багатогранною, радісною красою стало невичерпним джерелом і засобом пізнання прекрасного. Разом з своїми вихованцями В.О.Сухомлинський подорожував до "джерел рідного слова". Він йшов зустрічати ранкову зорю, слухати пісню жайворонка й бриніння бджіл, щоб проникнути в найбагатший, доступний дитині світ - світ слова. Педагог не уявляв повноцінного естетичного, емоційного й морального виховання дітей без таких подорожей. Він радив своїм колегам: "Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса!". В.О.Сухомлинський називав поетичне слово еліксиром для дитячого мозку, повітрям для крил думки". В своїй праці "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" він наголошував на тому, що поетичне слово - це прекрасна школа емоційного життя, в якій діти осягають мову почуттів.

Аналіз праць В.О.Сухомлинського свідчить, що певне місце в своїй роботі він відводив творчості дітей, вважав, що образи, сприйняті і водночас створені дітьми, несуть в собі емоційне забарвлення. Емоційна насиченість сприйняття - духовний заряд дитячої творчості. Педагог був глибоко переконаний, що без емоційного піднесення неможливий нормальний розвиток клітин дитячого мозку. Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю старших дошкільників та учнів початкових класів, він переконався, що в період великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам'ятовування відбувається найінтенсивніше. Думки дітей невід'ємні від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливе сприймання навколишнього світу, - це вимога, що висувається законами дитячого мислення.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Часткова експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»
Експериментальні дослідження були проведені з метою перевірки ефективності використання в навчальному процесі методики організації самостійної роботи студентів за допомогою електронного нав ...

Психофізіологічні особливості ліворуких дітей
На думку дослідника О.А. Никифорової, поки ще немає чіткої і однозначної відповіді на питання про те, що є причиною ліворукості, але очевидні наступні позиції: • ліворукість – не патологія, ...

Рекомендації щодо впровадження методики організації самостійної роботи студентів
На кожному етапі загальноінженерної підготовки спеціалістів необхідно визначити доцільність і можливість використання електронного навчального посібника при організації самостійної роботи с ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net