Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 6

Вся педагогічна система В.О.Сухомлинського пов'язана з народною педагогікою, національною системою виховання. Традиції Павлиської середньої школи відображають духовні та історичні традиції народу. Педагог на практиці поєднав наукову педагогіку з народною, без цього діалектичного зв'язку він не мислив систему виховання.

Значне місце у змісті естетичного розвитку дітей займала народна пісня, як жанр фольклору та виховний засіб народної педагогіки. "Народні пісні для дітей це перші й найяскравіші сторінки для читання мови почуттів ."- наголошував педагог. Разом з дітьми Василь Олександрович слухав чудові народні пісні, і в кожній пісні намагався відкрити їм велике емоційне багатство, її дух і зміст. Прагнув, щоб кожна прослухана пісня пробуджувала естетичні почуття, давала емоційний поштовх для розуміння її підтексту. Тим самим, вважав В.О.Сухомлинський, забезпечується комплексний вплив на інтелектуальну та емоційну сферу дитини, підвищується якість розумового морального, естетичного виховання учнів. Підтвердження цьому ми знаходимо в його працях "Серце віддаю дітям", "Павлиська середня школа", "Народження громадянина", "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості", в яких зазначається, що "мелодія і слово рідної пісні - це могутня виховна сила".

Вихованці В.О.Сухомлинського співали і слухали такі зразки українського музичного фольклору, котрі увійшли до скарбниці світової художньої культури, а саме: "Ой на горі та й женці жнуть", "Подоляночка", "Дивлюсь я на небо" та інші.

Навчаючи дітей слухати музику природи, В.О.Сухомлинський тим самим наближував їх розуміння і сприймання прекрасного в музичному мистецтві і відкривав перед своїми вихованцями красу людини. Діти вчились помічати те, що раніше здавалось звичайним. Педагог вбачав у народній музиці той найбільш сприятливий фон, на якому виникає духовна єдність вихователя і вихованців. Слухаючи народні мелодії, проникаючи в глибини народної творчості, осмислюючи красу народної музики, вчитель і учень здатні краще зрозуміти один одного. На думку Василя Олександровича, саме музика несе в собі глибокий зміст переживань та естетичних почуттів, - музика виховує душу, олюднює емоції, відкриває в дитячому серці джерело людських почуттів.

Особливу роль у естетичному розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та формуванні творчої особистості В.О.Сухомлинський відводив народній казці. Він зазначав, що складена серед природи дитяча казка є цілим духовним світом, який визначає зміст і спрямованість думок, почуттів, переживань. Казку педагог розглядав як сприятливий ґрунт для формування естетичної чутливості дітей, для розвитку їх мислення, фантазії, мови. "Казка - це, образно кажучи, світлий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови".

Своєю багаторічною працею він довів, що казка розвиває мову і мислення сильніше, ніж будь який інший засіб, тому, що казкові образи яскраво емоційно забарвлені, слово казки живе в дитячій свідомості. На думку вченого, казка сприяє активному росту духовного життя дитини, його почуттів, фантазії. Вона невід'ємна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких неможливе благородство душі, щира чуйність до людського нещастя, горя, страждань. Завдяки казці, дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. "Казка - це зернина, з якої проростає паросток емоційних станів і ситуацій", це "активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю".

Надаючи великого значення естетичному оточенню, в якому діти повинні слухати і складати казки, педагог створив Кімнату казки, де кожний наочний посібник, кожна картинка загострює сприймання художнього слова, викликає у дітей інтерес. Василь Олександрович наголошував, що чим цікавіше казка і чим незвичайніша обстановки, в якій перебувають діти, тим сильніша гра дитячої уяви, тим несподіваніші образи створюють малюки. Він не тільки сам створював відповідну обстановку, а й підключав до посильної праці своїх вихованців, намагався, щоб праця в Кімнаті казки приносила дітям естетичну насолоду, викликала позитивні емоції.

Багаторічний досвід роботи дав можливість вченому-педагогу зробити висновок, що від життєвої емоційної школи, від глибини співпереживання радощів і прикрощів інших людей залежить і сприймання дітьми художніх творів. Художній твір виховує емоційну й моральну культуру тільки тоді, коли зерна цієї культури сіються в юну душу тонкими емоційно-моральними відносинами . На його думку, через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їхній загальний мовленнєвий розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання дітей і кожної особистості, зокрема. Тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активну естетичну діяльність.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Відображення властивостей дійсного світу через поняття величини
Поняття величини є складовою змісту багатьох наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Без поняття величини вивчення дійсного світу обмежувалося б лише спостереженнями і залишалось б ...

Урок засвоєння нових знань
1. Оргмомент (1хв) 2. Засвоєння знань народного календаря "Святолік" (2хв). 3. Актуалізація опорних знань (2 хв). 4. Мотивація навчальної діяльності (2 хв). 5. Повідомлення теми і ...

Методи, прийоми організації виховної роботи в колективі
В умовах перебудови сучасного суспільства виникла потреба і в підвищенні ефективності методів виховання. Отже, слід застосовувати їх більш активно, творчо, відповідно до рівня освіти визнач ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net