Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 5

Його вихованці слухали перш за все музику садів, полів, спочатку учились сприймати, переживати красу оточуючого, переходили від слухання музики лісу до слухання музичних творів. В "Школі радості" малюки під час прогулянок з задоволенням прислухались до бджолиної арфи, дзижчання джмеля, щебетання пташок, гуркотіння грому. Це дало можливість дітям з більшою зацікавленістю слухати серйозні твори, зокрема, твори Баха, Чайковського, Бетховена. Вони слухали їх серед природи і створювали в своїй уяві картини боротьби між добром і злом, і саме в ці хвилини у них пробуджувалось бажання зробити щось хороше, красиве, фантастичне. Тут відбувалось органічне поєднання природи і музики, адже музику педагог вважав джерелом збагачення емоційної пам'яті. Не буде перебільшенням сказати, що використання "музики природи" як засобу виховного впливу - педагогічна знахідки В.О.Сухомлинського, одне з важливих положень його педагогічної системи.

Нами простежено, як у його творах "краса природи і музика життя" розкриваються за допомогою системи педагогічного впливу:

а) організація спостереження за народженням і розквітом краси (спостереження за забарвленням листя в різні пори року, за лісом у різні години доби, цвітінням садів тощо);

б) пошук куточків краси і хвилин краси, які залишають в серцях дітей незабутні враження;

в) розвиток в учнів емоційної пам'яті - пам'яті на сприймання прекрасного;

г) естетичне бачення і переживання краси передбачають високий рівень культури відчуттів і сприймань, що досягається систематичними вправами органів чуттів.

Процес музичного виховання В.О.Сухомлинський тісно пов'язував із вихованням почуттів, емоційним світом школярів. Він вважав, що виховання емоцій є не вузьким завданням, а єством усього виховного процесу, становлення морального обличчя людини.

Аналіз теоретичної спадщини праць В.О.Сухомлинського свідчить, що він був глибоко переконаний в тому, що краса музики - могутнє джерело думки. Під впливом музики в уяві дитини народжуються яскраві образи, оживляється думка, "Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовний світ, мислення, мова" [67, с.66]. Педагог наголошував, що музика, як і природа, казка - виховує дитину, олюднює почуття. Музична мелодія - це мова людських почуттів.

Вражає те, що, використовуючи досить скромні музичні засоби, В.О.Сухомлинський в роботі з дітьми досягав такого естетичного різня, якого не завжди досягають великі музиканти - виконавці з підготовленими слухачами. У цьому виявилась творча обдарованість вченого, вміння оцінити всю глибину та естетичну цінність найскромнішої невеличкої п'єси, народної пісні чи творів світового музичного мистецтва.

Усі висловлювання педагога про музичне виховання дітей молодшого шкільного віку пронизує думка про те, що дитина цього віку - "піддатливий матеріал" для виховання.

Активної діяльності потребує і сприймання творів мистецтва. Ця діяльність полягає в естетичній оцінці, у глибокому переживанні якостей, що має предмет сприймання сам по собі. Чутливість сприймання мови музики, розуміння її залежить від того, як у дитинстві сприймались музичні твори. В.О.Сухомлинський склав власну програму слухання музичних творів, яким на уроці відводилась більша половина часу. Спочатку діти вчилися розуміти музичну мелодію, потім слухали прості п'єси, але кожному твору передувала бесіда, завдяки якій у дітей з'являлись уявлення про картину чи переживання, передані специфічними засобами музики.

Багато уваги приділяв В.О.Сухомлинський творчості учнів у галузі музичного мистецтва. Він наголошував: "Створювати нові музичні твори можуть лише окремі люди, але розуміти мову музики, користуватися скарбами музики в духовному спілкуванні під силу всім". На його думку творчість дитини виявляється у тому, що він намагався кожного учня своєї школи прилучити до гри на музичному інструменті, до участі в хорі, де якраз і проявляється музична творчість дітей.

В естетичному вихованні і, зокрема в музичному, Василь Олександрович надавав особливого значення важливим психолого-педагогічним настановам, якими вихователю слід керуватися, залучаючи дітей до світу прекрасного. Він говорив: "Для мене головною була настанова на виховання здатності емоційно ставитися до краси і потреби у враженнях естетичного характеру". Важливу мету всієї системи виховання він вбачав у тому, щоб школа навчила людину жити в світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Значення казки як жанру літератури
Мабуть, жоден з видів народної творчості не відзначається таким багатством нашарувань, як казка. На ній позначився вплив різних історичних епох, починаючи від первісного суспільства і до на ...

Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження
Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у ...

Усвідомлення модерністської літератури крізь призму читацького сприйняття
З давніх часів вважалося, що людська особистість має три взаємопов’язані складові - тіло, розум і душу. Для гармонійного розвитку потрібно задовольняти вимоги кожного з них: задовольняти по ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net