Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 3

Взаємодія з природою в Павлиській середній школі була поставлена на предметну основу, не обмежувалась спостереженнями і розповідями, залучала дітей до конкретних справ по збереженню та примноженню природних багатств. На голому, випаленому сонцем схилі, учні розбили сад для людей, в іншому місці заклали виноградник, боролися з засухою, не відступали перед руйнівними силами природи. Шкільна ділянка у В.О.Сухомлинського була царством зелені та квітів, серед якого особливо виділялась алея троянд, які вирощували самі діти. У школі був девіз: все що пов'язано з життям людини, повинно бути красивим, і вважалося обов'язком для кожного учня вирощування квітів та доглядати за ними. Це приваблювало дітей, ставало для них творчістю, звичкою і потребою. В такій систематичній регулярній праці виховувалося уміння все робити самостійно.

У своїй багаторічній педагогічній практиці Василь Олександрович намагався апелювати до системи естетичного виховання своїх учнів засобами природи, живого світу в ній, різних видів і жанрів мистецтва, різних видів продуктивної праці для формування чуттєвого світу. Природа та її поетичне оспівування в художніх творах, на його думку, відіграє помітну роль в емоційно-естетичному розвитку дітей, який живиться образами, безпосередньо взятими із зовнішнього світу. Він закликав учителів ретельно готувати дітей до сприймання краси природи, розширювати коло їхніх знань і досвіду. Естетичне виховання в ранньому дитинстві, на думку педагога, є не тільки засобом формування відношення до дійсності, а й водночас засобом морального, розумового виховання. Відчуття краси природи, оточуючих людей, речей створює у дитини особливий психічний стан, викликає безпосередній інтерес до життя загострює пам'ять, мислення.

В.О.Сухомлинський вважав, що естетичне освоєння природи не означає переробку того раціонального типу мислення, що набувається дітьми у процесі навчання природничих дисциплін, а передбачає інший шлях пізнання навколишнього світу. Це - шлях живого споглядання, межування, емоційного відчуття краси і довершеності природи.

Отже В.О.Сухомлинський побудував струнку педагогічну систему, концентрами якої стали людина і природа. Суспільне виховання, на його думку, не повинно відокремлювати дитину від навколишнього середовища, а, навпаки, зобов'язане максимально враховувати особливості її розвитку як природної істоти. Природа у В.О.Сухомлинського - не просто фон для успішного навчання і виховання дітей, не лише допоміжний засіб впливу на емоційно-вольову сферу виховання, а первородне джерело життя, основа радості людського буття. Цілісний підхід В.О.Сухомлинського до природи як естетичного засобу, є плідним і в наш час.

Аналіз творчої спадщини В.О.Сухомлинського дає можливість стверджувати, що він намагався, щоб дітей оточував не тільки світ природи, а й світ праці, творчості. Адже краса людини найяскравіше розкривається в праці. Одним із важливих виховних завдань сучасної школи Сухомлинський вбачав в тому, щоб творча праця самих дітей розвивала, поглиблювала благородні устремління до красивого, до насолоди естетичними цінностями.

Василь Олександрович був переконаний в тому, що єдність праці й естетичного виховання досягається тим, що людина, пізнаючи світ працею, створює красу, утверджуючи цим у собі почуття краси праці, творчості, пізнання. Він дбав про те, щоб кожен підліток знаходив у праці багатий, радісний світ особистого естетичного життя. З його ініціативи кожен учень початкових класів на своїх присадибних ділянках саджав Яблуню Матері, Яблуню Батька, Яблуню Бабусі. Створювали Сади троянд - ці куточки були для дітей ще одним віконцем, через яке відкривається естетичний світ людини. Педагог дбав про те щоб у дитячі роки праця облагороджувала почуття його вихованців, відкривала перед ними красу навколишнього світу.

Естетико-педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського ніколи не мали лише споглядальний характер. Ставленню до природи, яке виховував педагог у дітей, була притаманна дійова спрямованість, що матеріалізувалась у конкретних вчинках. В.О.Сухомлинський вважав це необхідним "олюдненням речей". Логічно і просто пояснює він цей феномен: деревце, що виросло з посадженого рукою дитини жолудя, стає для неї найдорожчим деревом у світі. Педагог розробив цікаві форми творчої праці дітей у природі. Можна вважати показовим те, що його турбував не лише процес праці, а й мотиви, якими вона освячена. Перевагу він безумовно віддавав морально-етичній мотивації, що народжувало яскраві нестандартні форми виховної роботи.

На нашу думку, в досвіді В.О.Сухомлинського представляє інтерес використання свят як засобу активного залучення дошкільників та молодших школярів до краси людини, її праці і неповторної краси природи. Зокрема, оригінальний підхід В.О.Сухомлинського до організації свят в природі, на наш погляд, полягає в тому, що вони були спрямовані на розвиток у дітей здатності дорожити живим і прекрасним. Так, у Павлиській школі була добра традиція відзначати Свято птахів. Проводилось воно тоді, коли прилітали ластівки, і було святом найменших вихованців. Діти випускали на волю птахів, яких підібрали взимку напівзамерзлими і виходили потім у пташиній лікарні. Крім того, діти дарували в цей день один одному голубів. Не менш цікаво проходило і Свято квітів, яке проводилось наприкінці травня, на осіннє свято - наприкінці вересня. Кожен учень приносив кілька квіток, вирощених на грядці або зібраних у лісі, в полі, показуючи своє вміння в складанні букета. Після занять школярі заходили до товаришів подивитися їхні клумби, кімнатні квіти, а гурток юних квітникарів у цей день влаштовував огляд кращих кущів троянд, клумб. До школи приходили батьки, кожен за бажанням брав собі в теплиці або на грядці розсаду квітів. Цими традиціями В.О.Сухомлинський виховував добрі почуття, моральні й естетичні, поглиблював стосунки дружби і товаришування, виховував любов і дбайливе ставлення до природи, що позитивно впливало на естетичний розвиток вихованців.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Прогноз розвитку соціальної педагогіки як наукової дисципліни: обґрунтування й висновки
Динамічний розвиток соціальних процесів в Україні ставить ряд нових завдань, серед яких досить важливими є завдання прогностичних розробок в області державної політики виховання, соціальних ...

Закон України «Про загальну середню освіту». Основні шляхи та умовами реформування середньої освіти
Включає ХІ розділів. Прийнятий 13 травня 1999 року. 1 розділ. Загальні положення включає статті: - Основні завдання законодавства України про середню освіту. Система загальної середньої осв ...

Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу
До ключових проблем педагогіки, які вимагають постійного творчого аналізу та експериментальної перевірки, належить і проблема формування пізнавальної активності особистості молодшого школяр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net