Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 3

Взаємодія з природою в Павлиській середній школі була поставлена на предметну основу, не обмежувалась спостереженнями і розповідями, залучала дітей до конкретних справ по збереженню та примноженню природних багатств. На голому, випаленому сонцем схилі, учні розбили сад для людей, в іншому місці заклали виноградник, боролися з засухою, не відступали перед руйнівними силами природи. Шкільна ділянка у В.О.Сухомлинського була царством зелені та квітів, серед якого особливо виділялась алея троянд, які вирощували самі діти. У школі був девіз: все що пов'язано з життям людини, повинно бути красивим, і вважалося обов'язком для кожного учня вирощування квітів та доглядати за ними. Це приваблювало дітей, ставало для них творчістю, звичкою і потребою. В такій систематичній регулярній праці виховувалося уміння все робити самостійно.

У своїй багаторічній педагогічній практиці Василь Олександрович намагався апелювати до системи естетичного виховання своїх учнів засобами природи, живого світу в ній, різних видів і жанрів мистецтва, різних видів продуктивної праці для формування чуттєвого світу. Природа та її поетичне оспівування в художніх творах, на його думку, відіграє помітну роль в емоційно-естетичному розвитку дітей, який живиться образами, безпосередньо взятими із зовнішнього світу. Він закликав учителів ретельно готувати дітей до сприймання краси природи, розширювати коло їхніх знань і досвіду. Естетичне виховання в ранньому дитинстві, на думку педагога, є не тільки засобом формування відношення до дійсності, а й водночас засобом морального, розумового виховання. Відчуття краси природи, оточуючих людей, речей створює у дитини особливий психічний стан, викликає безпосередній інтерес до життя загострює пам'ять, мислення.

В.О.Сухомлинський вважав, що естетичне освоєння природи не означає переробку того раціонального типу мислення, що набувається дітьми у процесі навчання природничих дисциплін, а передбачає інший шлях пізнання навколишнього світу. Це - шлях живого споглядання, межування, емоційного відчуття краси і довершеності природи.

Отже В.О.Сухомлинський побудував струнку педагогічну систему, концентрами якої стали людина і природа. Суспільне виховання, на його думку, не повинно відокремлювати дитину від навколишнього середовища, а, навпаки, зобов'язане максимально враховувати особливості її розвитку як природної істоти. Природа у В.О.Сухомлинського - не просто фон для успішного навчання і виховання дітей, не лише допоміжний засіб впливу на емоційно-вольову сферу виховання, а первородне джерело життя, основа радості людського буття. Цілісний підхід В.О.Сухомлинського до природи як естетичного засобу, є плідним і в наш час.

Аналіз творчої спадщини В.О.Сухомлинського дає можливість стверджувати, що він намагався, щоб дітей оточував не тільки світ природи, а й світ праці, творчості. Адже краса людини найяскравіше розкривається в праці. Одним із важливих виховних завдань сучасної школи Сухомлинський вбачав в тому, щоб творча праця самих дітей розвивала, поглиблювала благородні устремління до красивого, до насолоди естетичними цінностями.

Василь Олександрович був переконаний в тому, що єдність праці й естетичного виховання досягається тим, що людина, пізнаючи світ працею, створює красу, утверджуючи цим у собі почуття краси праці, творчості, пізнання. Він дбав про те, щоб кожен підліток знаходив у праці багатий, радісний світ особистого естетичного життя. З його ініціативи кожен учень початкових класів на своїх присадибних ділянках саджав Яблуню Матері, Яблуню Батька, Яблуню Бабусі. Створювали Сади троянд - ці куточки були для дітей ще одним віконцем, через яке відкривається естетичний світ людини. Педагог дбав про те щоб у дитячі роки праця облагороджувала почуття його вихованців, відкривала перед ними красу навколишнього світу.

Естетико-педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського ніколи не мали лише споглядальний характер. Ставленню до природи, яке виховував педагог у дітей, була притаманна дійова спрямованість, що матеріалізувалась у конкретних вчинках. В.О.Сухомлинський вважав це необхідним "олюдненням речей". Логічно і просто пояснює він цей феномен: деревце, що виросло з посадженого рукою дитини жолудя, стає для неї найдорожчим деревом у світі. Педагог розробив цікаві форми творчої праці дітей у природі. Можна вважати показовим те, що його турбував не лише процес праці, а й мотиви, якими вона освячена. Перевагу він безумовно віддавав морально-етичній мотивації, що народжувало яскраві нестандартні форми виховної роботи.

На нашу думку, в досвіді В.О.Сухомлинського представляє інтерес використання свят як засобу активного залучення дошкільників та молодших школярів до краси людини, її праці і неповторної краси природи. Зокрема, оригінальний підхід В.О.Сухомлинського до організації свят в природі, на наш погляд, полягає в тому, що вони були спрямовані на розвиток у дітей здатності дорожити живим і прекрасним. Так, у Павлиській школі була добра традиція відзначати Свято птахів. Проводилось воно тоді, коли прилітали ластівки, і було святом найменших вихованців. Діти випускали на волю птахів, яких підібрали взимку напівзамерзлими і виходили потім у пташиній лікарні. Крім того, діти дарували в цей день один одному голубів. Не менш цікаво проходило і Свято квітів, яке проводилось наприкінці травня, на осіннє свято - наприкінці вересня. Кожен учень приносив кілька квіток, вирощених на грядці або зібраних у лісі, в полі, показуючи своє вміння в складанні букета. Після занять школярі заходили до товаришів подивитися їхні клумби, кімнатні квіти, а гурток юних квітникарів у цей день влаштовував огляд кращих кущів троянд, клумб. До школи приходили батьки, кожен за бажанням брав собі в теплиці або на грядці розсаду квітів. Цими традиціями В.О.Сухомлинський виховував добрі почуття, моральні й естетичні, поглиблював стосунки дружби і товаришування, виховував любов і дбайливе ставлення до природи, що позитивно впливало на естетичний розвиток вихованців.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Розробка уроку на тему «Математичне моделювання»
Мета: ввести поняття математичного моделювання; розглянути загальну задачу математичного моделювання, проілюструвати її прикладами; розвивати логічне мислення, інтерес до вивчення математик ...

Класифікація методів навчання
Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати в системи. На цій підставі створюються класифікації методів. Класифікація методів нав ...

Цікава математики у хвилини відпочинку й на групових заняттях після уроків
Давно встановлено, що окремі вправи з цікавої математики, математичні ігри можуть давати дітям таке ж задоволення, так же служити засобом розумного відпочинку, як і елементи цікавого матері ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net