Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 2

Результат естетичного виховання є прояв очищення, возвеличення духу перед ликом всього прекрасного, породження радісної думку і розумної радості. Розуміючи важливість цього, педагог закладав фундамент світлого, сильного світовідчуття, світорозуміння, світосприймання. Таким чином В.О.Сухомлинський досягав формування у дітей міцних психологічних зв'язків з природою, розуміння універсальних взаємодій у ній, а також гармонізація власної душі.

Його оригінальною методичною розробкою є так звані "уроки під голубим небом", які стали справжньою школою естетико-емоційної культури. Умовно їх можна розділити на два види. Одні спрямовані на створення передумов для оволодіння системою наукових знань про природу і розвиток пізнавальної діяльності («Живе і неживе», «Неживе зв'язано з живим», «Все в природі змінюється», «Сонце – джерело життя»), інші на розвиток естетичного сприймання, емоційної пам'яті, образного, виразного мовлення («Перший зимовий ранок», «Світ квітів серед зими», «Сонце після літнього дощу», «Райдуга над річкою», «Двадцять відтінків вбрання осіннього лісу – як їх назвати» та інші). Таким чином у дітей розвиваються два типи мислення: образне і логічне.

Перші «уроки мислення» у школі видатного педагога починалися не в школі, не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи. В.О.Сухомлинський водив дітей до невичерпного й вічного нового джерела знань - у природу: в сад, ліс, на берег річки, в поле. Вони бачили, як цвіте яблуня, освітлена яскравим весняним сонцем, як гудуть навколо неї бджоли. Чули, як у синьому небі співає жайворонок й до самого небокраю вітер колише безмежне пшеничне поле. Це не відхід від уроків, навчання, ці уроки серед природи збагачували, поглиблювали знання учнів, розширювали їхній кругозір, уявлення про навколишній світ.

Подорожі у світ природи проводились в усі пори року. Для того, щоб діти бачили, як змінюється природа, вони здійснювали подорожі за одним і тим же маршрутом. Кожен раз учні помічали нові відтінки у забарвленні листя, новому освітленні дерев тощо. Ці подорожі приносили дітям дивовижні відкриття, на які вони раніше не звергали увагу. В.О.Сухомлинський послідовно вчив дітей милуватися і захоплюватися красою, співчувати і співпереживати природі. На таких уроках діти з подивом дізнавалися про те, як земля "дихає", як небо "посміхається", як весняний садок "пахне життям". Педагог тісно пов'язував патріотичне виховання з формуванням естетичного ставлення до природи, яке вважав міцним емоційним корінням справжньої любові до Вітчизни. Він неодноразово підкреслював, що любов до рідного краю починається з любові до певного куточка природи, який став незабутнім спогадом на все житія.

Учні Павлиської "Школи радості" створювали разом зі своїм вчителем живу книгу. Триста її сторінок - це триста маленьких подорожей, прогулянок в поле, до лісу, на берег річки, де відсувалися цікаві зустрічі, спостереження за явищами природи. Починалася ця книга розділом "Наше рідне село". Величезну насолоду і радість отримували учні, читаючи такі її сторінки як "Пшеничні колоски", "Хризантеми - діти осені", "Зимовий сніданок" та багато інших.

Неабиякого значення надавав педагог художньому пізнанню природи. Вважаючи мистецтво образною філософією природи, В.О.Сухомлинський тонко підводить дітей до розуміння краси навколишнього світу через осягнення її художнього образу. Діти слухають музику природи; співають чарівні народні пісні, які відкривають перед ними красу світу; імпровізують на сопілці, наслідуючи голоси природних стихій, - і все це напрочуд збагачує об'єктивний образ природи, що народжується в їхній свідомості.

Отже, працюючи в "Школі радості" педагог зробив висновок, що поетична творчість починається з бачення краси. Краса природи загострює сприймання, пробуджує творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями. Василь Олександрович тисячу раз переконувався в тому, що без поетичного, естетичного струменю неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини, наголошував на тому, що вже в роки дитинства кожен має вчитися відкривати красу природи, щоб «духовне життя дитини і природа немовби поєднувались інтелектуальними, естетичними, творчими нитками. Важливо, щоб джерелом думки й почуттів було пізнання явищ природи, її краси».

Природа стає могутньою виховною силою, підкреслював В.О.Сухомлинський, тільки при постійній взаємодії з нею людини. Причому вихователь має потурбуватися, щоб, пізнаючи природу, дитина переконувалася в своїй величі. Близьке спілкування з природою викликає почуття краси, бережливого і дбайливого ставлення до неї. А буває це насамперед тоді, коли людина своєю працею поліпшує навколишнє середовище.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Вплив шкідливих звичок батьків на фізичний розвиток молодшого школяра
Непоправної шкоди завдають дітям батьки, які курять і вживають у щоденному побуті алкогольні напої або відверто пиячать. Це створює, з одного боку, вкрай несприятливі умови для морального в ...

Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці фахівців соціальної сфери
У статті розкрито роль Студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери, визначено мету, зміст та напрями діяльності: інформаційно-просвітницький ...

Цілі та зміст навчання граматики. Активний та пасивний граматичний мінімум
В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net