Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 1

Системний підхід В.О.Сухомлинського до естетичного розвитку виявлявся в послідовному ускладненні завдань, змісту, методів і форм з віком дітей: від сприйняття краси природи до складання казок і віршів, від сприймання творів мистецтва - до їх аналізу, від простих спостережень - до активної творчої діяльності. В практиці естетичного розвитку В.О.Сухомлинський намагався використовувати в комплексі всі засоби і методи: природу, мистецтво, працю, навколишнє середовище, людські відносини тощо.

Особливо ефективним засобом інтелектуального, естетичного розвитку дітей, на думку Василя Олександровича, є природа. В ній він вбачав джерело виховання найважливіших якостей особистості - доброти і милосердя, вважаючи, що естетика починається з краси переживань, і не визнавав емоційного убожества. Він вводив малюків у навколишній світ так, щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, а кожен їхній крок був мандрівкою до джерела мислення й мови - до чудової краси природи. Дбав, щоб кожен вихованець зростав мудрим мислителем і дослідником, щоб кожен крок пізнання облагороджував серце й гартував волю. Прагнув до того, щоб, перш ніж розгорнути книжку, слід прочитати по складах перше слово, його вихованці прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги - книги природи. Він зробив висновок, що дітей не можна відгороджувати від живого естетичного сприйняття оточуючого середовища. Школа не повинна позбавляти дітей дитинства, обмежуючи їх стінами класу, а, навпаки, збагачувати навчально-виховний процес естетичним спілкуванням з природою, з оточуючим світом.

Прикладом того, як можна організувати перехід від дошкільного до шкільного віку є досвід Павлиської школи. Таким ланцюжком, яким вони з'єднали два періоди, є "Школа радості" для шестирічок. Уроки в школі під голубим небом - своєрідна творча лабораторія, в якій йде складний процес фізичного загартування, розумового розвитку, духовного становлення, естетичного росту, трудового гарту, ідейного пробудження дітей. Головним засобом педагогічного впливу тут виступає природа, мова, творчість, праця: " . Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці та грі, в особистій творчості, в красі, що надихає її серце, в прагненні робити добро людям". У створеній ним «Школі радості» талановитий педагог разом з дітьми писав книгу природи, вчив їх складати нариси про красу рідного краю, стверджуючи в юних серцях доброту й красу як моральний ідеал. Без гуманного, чуйного ставлення до всього живого неможлива й гуманність у взаєминах між людьми, вважав він. На першому етапі роботи по формуванню естетичних почуттів у дітей В.О.Сухомлинський радив широко використовувати багатющі можливості природи. З врахуванням психолого - педагогічних особистостей дітей молодшого віку, він розглядав естетичні можливості природи, як силу, що дає емоційне задоволення думці і слову.

Саме у природі "вічне джерело дитячого розуму". Тут діти мислять конкретними образами: живими барвами, яскравими і трепетними звуками, фантастичними істотами, ігровими формами у процесі пізнання природи словом, поняттям позначаються не лише предмети і явища, а й аромат квітів, пахощі землі, музика степів, зелений шум дерев, краса кольорів веселки та небесної блакиті, тобто вся палітра естетичного сприймання світу. Зажурена верба і струнка тополя, сад і поле, бруньки та весняні квіти, пісня жайворонка і перший весняний грім, ранкова зоря і вечірня заграва, весняне розмаїття барв та осіння щедрість садів - все це перетворює у джерела думки уроки мислення, є засобом розвитку діалектичного бачення природи, естетичного сприйняття, виховання духовності дитини.

Естетичний вплив природи на дитину значною мірою пояснюється тим, що прекрасне сприймається у доступній і привабливій формі: при цьому діти виявляють швидкі емоційні реакції. Ці особливості емоційних реакцій дітей є з одного боку, швидкими переходами від одного емоційного стану до іншого, а з другого - несформованістю навичок вираження почуттів або їх гальмування.

Важливою є думка педагога про те, що школа майбутнього повинна в повній мірі використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа: "Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою - добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла. " .Краса природи як засіб естетичного й морального виховання звучить тільки в загальній гармонії всіх засобів духовного впливу на особистість".

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Сучасні підходи до організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку
Відповідно до законів України „Про дошкільну освіту”, „Про фізичну культуру” одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне вихованн ...

Метод резолюцій
Основна ідея методу резолюцій, який розглядається у логіці висловлень, зберігається і у логіці предикатів. Нагадаємо основні означення і факти. Бінарною резольвентою R(Dl, D2) двох диз’юнкт ...

Контроль у навчанні іноземної мови
Контроль входить складовою частиною до системи навчання іноземних мов. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, завдан ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net