Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Методи, засоби та форми естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільною віку у поглядах В.О. Сухомлинського

Сторінка 1

Системний підхід В.О.Сухомлинського до естетичного розвитку виявлявся в послідовному ускладненні завдань, змісту, методів і форм з віком дітей: від сприйняття краси природи до складання казок і віршів, від сприймання творів мистецтва - до їх аналізу, від простих спостережень - до активної творчої діяльності. В практиці естетичного розвитку В.О.Сухомлинський намагався використовувати в комплексі всі засоби і методи: природу, мистецтво, працю, навколишнє середовище, людські відносини тощо.

Особливо ефективним засобом інтелектуального, естетичного розвитку дітей, на думку Василя Олександровича, є природа. В ній він вбачав джерело виховання найважливіших якостей особистості - доброти і милосердя, вважаючи, що естетика починається з краси переживань, і не визнавав емоційного убожества. Він вводив малюків у навколишній світ так, щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, а кожен їхній крок був мандрівкою до джерела мислення й мови - до чудової краси природи. Дбав, щоб кожен вихованець зростав мудрим мислителем і дослідником, щоб кожен крок пізнання облагороджував серце й гартував волю. Прагнув до того, щоб, перш ніж розгорнути книжку, слід прочитати по складах перше слово, його вихованці прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги - книги природи. Він зробив висновок, що дітей не можна відгороджувати від живого естетичного сприйняття оточуючого середовища. Школа не повинна позбавляти дітей дитинства, обмежуючи їх стінами класу, а, навпаки, збагачувати навчально-виховний процес естетичним спілкуванням з природою, з оточуючим світом.

Прикладом того, як можна організувати перехід від дошкільного до шкільного віку є досвід Павлиської школи. Таким ланцюжком, яким вони з'єднали два періоди, є "Школа радості" для шестирічок. Уроки в школі під голубим небом - своєрідна творча лабораторія, в якій йде складний процес фізичного загартування, розумового розвитку, духовного становлення, естетичного росту, трудового гарту, ідейного пробудження дітей. Головним засобом педагогічного впливу тут виступає природа, мова, творчість, праця: " . Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці та грі, в особистій творчості, в красі, що надихає її серце, в прагненні робити добро людям". У створеній ним «Школі радості» талановитий педагог разом з дітьми писав книгу природи, вчив їх складати нариси про красу рідного краю, стверджуючи в юних серцях доброту й красу як моральний ідеал. Без гуманного, чуйного ставлення до всього живого неможлива й гуманність у взаєминах між людьми, вважав він. На першому етапі роботи по формуванню естетичних почуттів у дітей В.О.Сухомлинський радив широко використовувати багатющі можливості природи. З врахуванням психолого - педагогічних особистостей дітей молодшого віку, він розглядав естетичні можливості природи, як силу, що дає емоційне задоволення думці і слову.

Саме у природі "вічне джерело дитячого розуму". Тут діти мислять конкретними образами: живими барвами, яскравими і трепетними звуками, фантастичними істотами, ігровими формами у процесі пізнання природи словом, поняттям позначаються не лише предмети і явища, а й аромат квітів, пахощі землі, музика степів, зелений шум дерев, краса кольорів веселки та небесної блакиті, тобто вся палітра естетичного сприймання світу. Зажурена верба і струнка тополя, сад і поле, бруньки та весняні квіти, пісня жайворонка і перший весняний грім, ранкова зоря і вечірня заграва, весняне розмаїття барв та осіння щедрість садів - все це перетворює у джерела думки уроки мислення, є засобом розвитку діалектичного бачення природи, естетичного сприйняття, виховання духовності дитини.

Естетичний вплив природи на дитину значною мірою пояснюється тим, що прекрасне сприймається у доступній і привабливій формі: при цьому діти виявляють швидкі емоційні реакції. Ці особливості емоційних реакцій дітей є з одного боку, швидкими переходами від одного емоційного стану до іншого, а з другого - несформованістю навичок вираження почуттів або їх гальмування.

Важливою є думка педагога про те, що школа майбутнього повинна в повній мірі використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа: "Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою - добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла. " .Краса природи як засіб естетичного й морального виховання звучить тільки в загальній гармонії всіх засобів духовного впливу на особистість".

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Компетенція вчителя
На думку професора Т. М. Сорокіної , під професіональною компетенцією учителя треба розуміти єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення огічної діяльності. Компетентніст ...

Роль сім’ї у вихованні дітей. Зміст, засоби та труднощі сімейного виховання
Сімейне виховання має свою специфіку, свої особливості. Система виховних відносин у сім’ї характеризується природною близькістю між вихователями і вихованцями, любов’ю між батьками і дітьми ...

Письмо як комплексний вид навчальної діяльності
Воно складається із цілої низки структурних компонентів, багатьох правил, умінь, оволодіння якими являють собою складний, довготривалий, нелегкий процес. Для навчання письму необхідно оволо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net