Погляди В.О. Сухомлинського на роль і місце педагога і сім'ї у формуванні естетичного сприйняття дітьми навколишнього світу

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Погляди В.О. Сухомлинського на роль і місце педагога і сім'ї у формуванні естетичного сприйняття дітьми навколишнього світу

Сторінка 1

Розглядаючи питання естетичного розвитку дітей, В.О.Сухомлинський вирішальне місце відводив ролі педагога. Він вказував на те, що без постійного духовного спілкування вчителя і дитини, без взаємного проникнення в світ думок, почуттів, переживань немислима емоційна культура як плоть і кров культури педагогічної. Найважливіше джерело виховання почуттів педагога він вбачав - багатогранні емоційні відносини з дітьми в єдиному, дружному колективі, де вчитель - не тільки наставник, а й друг, товариш. Емоційні відносини неможливі, якщо вчитель зустрічається з учнями тільки на уроці і діти відчувають на собі вплив педагога тільки в класі.

Посилаючись на мудрі істини педагогіки, В.О.Сухомлинський неодноразово підкреслював, що потрібно знати душу дитини. Свій обов'язок вчителі мусять бачити в тому, щоб все, що стосується кожної дитини - її мислення, емоції, здібності, інтереси, нахили, захоплення, - вони повинні знати. В своїх педагогічних працях вчений акцентував увагу на тому, що професія педагога ставить особливі вимоги до його особистості. Працюючи в Павлиській школі, педагог багато разів переконувався в тому, яку величезну роль відіграє вчитель початкових класів, вихователь, адже він повинен бути для дитини такою ж дорогою і рідною людиною, як мати.

Василь Олександрович висував великі вимоги до педагога як керівника та організатора навчально-виховного процесу: "Ми повинні бути для дітей прикладом багатства духовного життя; - тільки при цій умові ми маємо моральне право виховувати" . Високі особисті якості вихователя, його знання та життєвий досвід повинні стати для дітей безперечним авторитетом.

Одним з головних завдань вихователя, учителя початкової школи, на думку В.О.Сухомлинського, є виховання потреби до краси, яка багато в чому визначає весь лад духовного життя дитини, її взаємин в колективі. Він стверджував, що "дитинство найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму й серця з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк. У дошкільному й молодшому шкільному віці формуються характер, мислення, мова людини" .

В естетичному розвитку особливо важливі психологічні настанови, якими вихователь керується, залучаючи дітей до світу прекрасного. Для Василя Олександровича головна його настанова спрямована на виховання здатності емоційного ставлення до краси і потреби у враженнях естетичного характеру. Він писав: "Важливу мету всієї системи виховання я бачив у тому, щоб школа навчила дитину жити в світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій".

Аналіз праць В.О.Сухомлинського дозволяє зробити висновок, - що він тісно пов'язував зміст естетичного розвитку дітей з культурою емоцій педагога, яка полягає в його здатності адекватно, емоційно реагувати на різні педагогічні ситуації, дотримуватися естетичних норм. Він вбачав ідеал гуманістичного виховання взагалі і педагога, зокрема, в формуванні естетичної культури, розвитку витонченості та краси почуттів. Одне з основних завдань емоційного розвитку педагога він вбачав у вихованні почуттів любові до дітей в якій ніжна турбота і сердечна ласка поєднуються з мудрою суровістю та батьківською вимогливістю.

Витонченість, естетичного сприйняття повинна, на його думку, розповсюджуватись і на здатність педагога розпізнавати по найдрібнішим нюансам міміки, жесту, тембру голосу, відтінків мови душевний стан дитини. Чим більше відтінків настрою, хвилювань дитини сприйме педагог, тим точніше зможе відчуті їх естетичне забарвлення і тим дієвішим буде його виховний вплив. Учитель лише тоді є справжнім вихователем, коли він правильно бачить і оцінює думки, прагнення, найтонші устремління дитячої душі. В.О.Сухомлинський, виходячи із свого досвіду, наголошував, що вчитель повинен бути не тільки наставником, а й товаришем учня, разом з ним переживати, радіти. За його переконанням, естетичною серцевиною морального обличчя вихователя в очах вихованця є його співпереживання за душевний стан дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Середня професійна освіта на сучасному етапі
На початку 1997 р. російський уряд прийняло рішення про необхідність реформування системи освіти. Це робилося в загальному контексті перегляду принципів функціонування і розвитку соціальної ...

Психофізіологічні особливості ліворуких дітей
На думку дослідника О.А. Никифорової, поки ще немає чіткої і однозначної відповіді на питання про те, що є причиною ліворукості, але очевидні наступні позиції: • ліворукість – не патологія, ...

Основні напрямки читання. Види усвідомленого іншомовного читання
Розпочинаючи працювати над цією роботою по-перше я взнала чому навчання іноземної мови слід розпочинати саме в молодшому віці, тобто на початковому етапі загального навчання учнів. Що й зро ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net