Погляди В.О. Сухомлинського на роль і місце педагога і сім'ї у формуванні естетичного сприйняття дітьми навколишнього світу

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Погляди В.О. Сухомлинського на роль і місце педагога і сім'ї у формуванні естетичного сприйняття дітьми навколишнього світу

Сторінка 1

Розглядаючи питання естетичного розвитку дітей, В.О.Сухомлинський вирішальне місце відводив ролі педагога. Він вказував на те, що без постійного духовного спілкування вчителя і дитини, без взаємного проникнення в світ думок, почуттів, переживань немислима емоційна культура як плоть і кров культури педагогічної. Найважливіше джерело виховання почуттів педагога він вбачав - багатогранні емоційні відносини з дітьми в єдиному, дружному колективі, де вчитель - не тільки наставник, а й друг, товариш. Емоційні відносини неможливі, якщо вчитель зустрічається з учнями тільки на уроці і діти відчувають на собі вплив педагога тільки в класі.

Посилаючись на мудрі істини педагогіки, В.О.Сухомлинський неодноразово підкреслював, що потрібно знати душу дитини. Свій обов'язок вчителі мусять бачити в тому, щоб все, що стосується кожної дитини - її мислення, емоції, здібності, інтереси, нахили, захоплення, - вони повинні знати. В своїх педагогічних працях вчений акцентував увагу на тому, що професія педагога ставить особливі вимоги до його особистості. Працюючи в Павлиській школі, педагог багато разів переконувався в тому, яку величезну роль відіграє вчитель початкових класів, вихователь, адже він повинен бути для дитини такою ж дорогою і рідною людиною, як мати.

Василь Олександрович висував великі вимоги до педагога як керівника та організатора навчально-виховного процесу: "Ми повинні бути для дітей прикладом багатства духовного життя; - тільки при цій умові ми маємо моральне право виховувати" . Високі особисті якості вихователя, його знання та життєвий досвід повинні стати для дітей безперечним авторитетом.

Одним з головних завдань вихователя, учителя початкової школи, на думку В.О.Сухомлинського, є виховання потреби до краси, яка багато в чому визначає весь лад духовного життя дитини, її взаємин в колективі. Він стверджував, що "дитинство найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму й серця з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк. У дошкільному й молодшому шкільному віці формуються характер, мислення, мова людини" .

В естетичному розвитку особливо важливі психологічні настанови, якими вихователь керується, залучаючи дітей до світу прекрасного. Для Василя Олександровича головна його настанова спрямована на виховання здатності емоційного ставлення до краси і потреби у враженнях естетичного характеру. Він писав: "Важливу мету всієї системи виховання я бачив у тому, щоб школа навчила дитину жити в світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій".

Аналіз праць В.О.Сухомлинського дозволяє зробити висновок, - що він тісно пов'язував зміст естетичного розвитку дітей з культурою емоцій педагога, яка полягає в його здатності адекватно, емоційно реагувати на різні педагогічні ситуації, дотримуватися естетичних норм. Він вбачав ідеал гуманістичного виховання взагалі і педагога, зокрема, в формуванні естетичної культури, розвитку витонченості та краси почуттів. Одне з основних завдань емоційного розвитку педагога він вбачав у вихованні почуттів любові до дітей в якій ніжна турбота і сердечна ласка поєднуються з мудрою суровістю та батьківською вимогливістю.

Витонченість, естетичного сприйняття повинна, на його думку, розповсюджуватись і на здатність педагога розпізнавати по найдрібнішим нюансам міміки, жесту, тембру голосу, відтінків мови душевний стан дитини. Чим більше відтінків настрою, хвилювань дитини сприйме педагог, тим точніше зможе відчуті їх естетичне забарвлення і тим дієвішим буде його виховний вплив. Учитель лише тоді є справжнім вихователем, коли він правильно бачить і оцінює думки, прагнення, найтонші устремління дитячої душі. В.О.Сухомлинський, виходячи із свого досвіду, наголошував, що вчитель повинен бути не тільки наставником, а й товаришем учня, разом з ним переживати, радіти. За його переконанням, естетичною серцевиною морального обличчя вихователя в очах вихованця є його співпереживання за душевний стан дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Педагогічні вміння та педагогічна техніка
Нині педагогічну техніку визначають як систему вмінь учителя, що дає змогу використовувати власний психофізичний апарат для досягнення ефективних педагогічних результатів. До основних компо ...

Характеристика основних моральних цінностей
Поняття «духовність» нині широко вживається, хоча й не є достатньо розтлумаченим у філософській, психологічній та педагогічній літературі. У контексті нашої проблеми під духовністю розумієм ...

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом бр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net