Проблема естетичного розвитку особистості дошкільників та молодших школярів в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Проблема естетичного розвитку особистості дошкільників та молодших школярів в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки

Сторінка 3

Естетичні почуття завжди характеризуються творчими прагненнями, вони викликають бажання дітей діяти. А.С.Макаренко чудово розробив і втілив у практику ефективні шляхи виховання у дітей прагнення «бачити кращий завтрашній день і прагнути до нього в радісному спільному напруженні, в наполегливій веселій мрії». Ця піднесеність, поетичність становить естетичну суть моральних прагнень. Сам А.С.Макаренко характеризував своїх вихованців та їх діяльність у такій поетичній формулі: «Це сотня етичних напружень, сотня музично настроєних енергій».

Питання естетичного розвитку дітей досліджували цілий ряд відомих психологів, зокрема Г.С.Костюк, який наголошував на тому, що розширення потреб дітей, розвиток пізнавальної діяльності, через яку вони задовольняють свою зростаючу допитливість, стає джерелом перших інтелектуальних емоцій. На його думку, дитина переживає радість, задоволення, дістаючи від дорослих зрозуміле пояснення явищ, що її цікавлять; естетичні емоції формуються і зароджуються у дітей під впливом малювання, сприймання ними явищ природи, картин, музики. Він довів, що основним джерелом емоційних станів особистості є суспільний світ, люди, спілкування та взаємини з ними, праця, суспільна оцінка її результатів. За визначенням вченого, естетичні почуття становлять єдність пізнання краси об'єктів і переживання, естетичного ставлення людини до них.

У своїх наукових працях він особливо акцентував увагу на тісному зв'язку естетичного виховання з емоціями, так як, поза емоціями не можна збагнути змісту музики, але сприймання її - це не тільки емоції, а й емоційне пізнання світу.

Про ранні прояви естетичного почуття говорять багато дослідників: Є.А. Аркін, Е.О. Фльорова, Н.М. Аскаріна та ін. Так, професор Є.А.Аркін висловлював думку, що «епітетом красивий» дошкільник наділяє найчастіше предмети, барви, тварин, а рідше - людину. І лише в 6 - 7 років йому починають відкриватись красоти природи. Таким чином, для еволюції почуття прекрасного характерне не тільки якісне уточнення та поглиблення цього почуття, а й розширення сфери прекрасного, тобто збільшення стимулів, які викликають почуття краси.

Е.О. Фльоріна вважала завданням естетичного виховання всебічний розвиток творчих сил дитини, розвиток її здібностей. Вона була проти того, щоб обмежувати естетичне виховання дітей тільки заняттями окремими видами мистецтв (співами, малюванням, розповіддю казок). В її працях дається визначення мистецтва та його значення в житті дитини.

Сформульовані Е.О. Фльоріною завдання та принципи, запропоновані нею засоби естетичного виховання вимоги до мистецтва мали великий вплив на теорію і практику естетичного виховання дошкільників. В своїх дослідженнях вона показала вплив краси та мистецтва на розвиток особистості дитини.

Особлива сила впливу краси та мистецтва на розвиток дитячої особистості проявляється, на її думку в тому, що чіткість відчуттєвого сприйняття, що викликається естетичним матеріалом (в житті та в художньому творі), відіграють виключно важливу роль в процесі сприймання і мислення дітей.

Цінний вклад зроблено Е.О.Фльоріною у вирішенні проблеми дитячої зображувальної діяльності. Вивчення нею процесу дитячого малювання, ліплення, аплікації дало їй можливість довести, що в зображувальній діяльності є певні позитивні, естетичні якості які пов'язані з віковою психологією: емоційність хвилювань, правдивість та змістовність, сміливість, ритмічність в розміщенні частин предмета, яскравість та демократичність.

Вона стверджує, що в дошкільному віці характерним для естетичних та творчих проявів в зображувальній діяльності дітей є дві тенденції - прагнення до ритмічної повторності та контрастності. Їх необхідно використовувати у виховній роботі: тенденція до повторення повинна сприяти активному засвоєнню, а тенденція до контрастного повинна вести до систематичного розширення та ускладнення естетичного сприйняття та творчості.

Г.Ващенко у своїй монографії "Загальні методи навчання" вказує на те, що школа мало звертає уваги на виховання мистецького мислення, яке значно більше зв'язане з емоціями, ніж технічне і теоретичне мислення. Крім того, "без естетичного виховання людина не може бути повновартісною". З огляду на сказане, Г.Ващенко виділяє два основні завдання:

• виховати здоровий висококультурний художній смак і розуміння краси;

• розвинути творчі мислительські здібності учнів у межах можливостей шкільного навчання.

Саме художній смак і розуміння краси справді виховують найрізноманітнішими засобами природи, музичними й художньо-літературними творами, розвитком творчих здібностей в усіх сферах виховання й освіти".

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Сутність і завдання музичного сприймання
Музика є одним із наймогутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. "Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без ...

Форми та засоби екологічного виховання у процесі навчання
Виховання процес творчий. О.Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно - спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізац ...

Прикладні задачі як засіб математичних компетентностей учнів
Упродовж вивчення шкільного курсу математики неможливо обійтись без задач прикладного змісту. Прикладними задачами в математиці називають ті, умови яких містять нематематичні поняття. На св ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net