Проблема естетичного розвитку особистості дошкільників та молодших школярів в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки

Нова педагогіка » Проблема естетичного розвитку особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у творчій спадщині В.О. Сухомлинського » Проблема естетичного розвитку особистості дошкільників та молодших школярів в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки

Сторінка 1

Естетика, як наука про прекрасне в дійсності та особливості естетичного засвоєння людиною світу і загальні принципи творчості за законами краси майже протягом 2,5 тисяч років є предметом дослідження філософів, психологів, педагогів, письменників. Предмет естетики, як і предмети інших наук, не є чимось назавжди даним, розробки її проблем продовжувалась протягом всіх епох, хвилює людство вона і сьогодні. Педагогіка як наука про виховання, у формуванні всебічно, гармонійно розвиненої особистості у своїй теорії і практиці широко використовує досягнення всіх наук, сформулювавши вимогу комплексного підходу до виховання підростаючих поколінь.

Особливе місце серед складових частин формування всебічно гармонійно розвиненої особистості педагогіка відводить естетичному вихованню.

Естетичне виховання - ціленаправлений естетичний вплив на особистість з метою її естетичного розвитку, формування естетичного сприйняття, судження, смаків, почуттів, правильного розуміння прекрасного в діяльності (природі, праці, суспільних відношеннях) та в мистецтві. В процесі естетичного виховання здійснюється естетичний розвиток особистості.

Естетичний розвиток - це довготривалий процес становлення та удосконалення естетичної свідомості, відношень та естетичної діяльності особистості. Цей процес має різні етапи та рівні, визначені віковими і соціальними факторами. Виховання відіграє вирішальну роль в здійсненні естетичного розвитку особистості, так як забезпечує систематичну передачу естетичної культури суспільства в різних її проявах (духовних та матеріальних). Естетичний розвиток особистості здійснюється в результаті творчого засвоєння суспільно-історичного естетичного досвіду. Естетичне виховання пронизує всі складові частини виховання: розумове, моральне, трудове, фізичне, патріотичне, екологічне. Педагогічна значимість естетичного виховання полягає в тому, що його зміст, форми, методи, прийоми надзвичайно ефективно включають у процес емоційну сферу особистості, адже формування глибоких переконань людини неможливе без впливу на її емоції. Людські емоції, охоплюючи всі можливі види духовних переживань, впливають на формування естетичного почуття, як емоційну реакцію людини на естетичні та художні цінності.

Своєрідність підходу Г.С.Сковороди до основної з категорій естетики-прекрасне полягає в тому, що воно виявляється в почуттях людини позитивного спрямування лише завдячуючи тому естетичному ідеалові, який опромінює всі людські уподобання, потреби і інтереси. Досягається почуття прекрасного важкими зусиллями. Він стверджував, що "природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього зустрічається перешкод, тим більше до нього притягає, на зразок того найблагороднішого найтвердішого металу, який чим більше треться об землю, накладену на нього, тим прекрасніше виблискує". Найголовнішим виявом прекрасного Сковорода вважає добро. Краса і добро властиві кожній дитині від природи і є найдоступнішими, як вода і повітря. І якщо вони не спотворені антигуманними ідеалами, то досягаються людиною повсякчас.

Проблеми естетичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку розкривалися в педагогічних поглядах С.Ф.Русової. У праці "Дошкільне виховання " вона зазначає, що виявленню творчих сил дитини сприяє атмосфера, піднесене почуття, все виховання має бути позначено мистецтвом, емоційним сприйманням і емоціями С.Русова чітко описує особливості виникнення естетичних емоцій у маленьких дітей та показує їх зміну з віком. Спостерігаючи за дітьми в дитячому садку, вона дійшла висновку, що уже дворічна дитина емоційно реагує на красиву іграшку, потім у грі, малюванні, танцях, ручній праці дитина естетично вихована, буде додавати щось своє, мистецьке. В усіх цих виявленнях дитячих творчих здібностей, дитячих естетичних емоцій, вихователь має лише поширювати ці здібності.

Особливе місце С.Ф.Русова відводила естетичним переживанням, адже, на її думку, саме вони дають найчистішу радість, а радість - це могутній вихователь, і ним не можна нехтувати. Вона зазначала: "Ніщо не має над нами такої влади, як краса природи або краса мистецького твору. Від них мов би виступає така міць і незалежна повага, які підносять наш настрій понад усіма брутальними, низькими, звірячими інстинктами і викликають намагання до чогось шляхетного, величного".

У центрі уваги педагогічної концепції С.Русової стоїть особистість, індивідум, дитина з її природними нахилами, талантами, потребами і прагненнями, тому мета виховання виражена з особливою силою гуманізму - допомогти вільній еволюції духовних і фізичних сил дитини. У праці "Нова школа " С.Ф.Русова з особливою увагою ставиться до організації дитячих свят, розваг, радить в кожному святі поєднувати народне, національне, фольклорне із загальнокультурним і давати щось естетичне.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Визначення рівня сформованості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку
Відомо, що гуманні почуття формуються і розвиваються в процесі реальних взаємовідносин дитини з дорослими й однолітками. І якщо молодші дошкільники ще недостатньо усвідомлюють, чому вони ст ...

Практичне застосування нестандартного обладнання на уроках фізичної культури
Заняття з гантелями в сполученні з іншими оздоровчо-фізкультурними заходами допомагають підтримувати свій життєвий тонус, не дозволяють м'язам слабшати. Гантелі можна використати а будь-які ...

Програма і методи дослідження впливу інтернет на навчання та наукове спілкування учнівської молоді
Сучасний підхід до проблеми розвитку і вдосконалення комунікативного потенціалу, комунікативної компетентності полягає в тому, що спілкування розглядається як саморозвиток і самовдосконален ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net