Особливості дітей-сиріт

Нова педагогіка » Соціально-педагогічна технологія розвитку комунікативності дітей-сиріт, які потрапляють до притулку » Особливості дітей-сиріт

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 2

М.Галагузова у своїх працях, використовує поняття "діти-сироти", "соціальні сироти", "діти, які залишилися без піклування батьків".

Діти-сироти — особи віком до 18 років, у яких померли один чи обоє батьків.

Соціальна сирота — дитина, яка має біологічних батьків, але вони з різних причин не займаються вихованням дитини й не піклуються про неї.

Діти, які залишилися без піклування батьків — це діти, у яких батьки: померли; позбавлені батьківських прав; обмежені в батьківських правах; визнані безвісти відсутніми; недієздатними; звинувачені в здійсненні злочину й знаходяться під вартою; ухиляються від виховання дітей; відмовляються забирати дітей з лікувальних, соціальних закладів, де дитина знаходиться тимчасово.

Аналізуючи законодавчі акти, які забезпечують соціальній захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, слід підкреслити, що поняття "соціальні сироти" не використовується. Досліджуючи сирітство, російський науковець Є.Рибінський звертає увагу на категорію дітей, які позбавлені батьківського піклування, тому що таке визначення передбачає юридичну процедуру офіційного встановлення статусу сироти для дитини, що передбачає її подальше опікування з боку держави. Він вважає, що діти, позбавлені батьківського піклування, — це діти віком до 18 років, які залишилися без піклування одного або обох батьків у зв'язку з відсутністю батьків або позбавлення їх батьківських прав; обмеженням їх у батьківських правах; визнанням батьків зниклими безвісти, недієздатними (обмежено дієздатними); перебування батьків у лікувальних закладах: відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі, перебуванням у місцях утримання під вартою підозрюваних та звинувачених у скоєнні злочину; ухилянням батьків від виховання дітей чи від захисту їх прав та інтересів; відмови батьків забрати своїх дітей із виховних, лікувальних закладів, закладів соціального захисту та в інших аналогічних випадках визнання дитини, залишеної без піклування батьків у встановленому законом порядку.

Аналізуючи наукові дослідження зазначених вище вчених, можна стверджувати, що спостерігається тенденція до зростання кількості дітей, які не визнані законом як такі, що позбавлені батьківського піклування, але фактично можуть бути визнані сиротами, тому що батьки з різних причин не займаються їх доглядом та вихованням.

Отже, ми вважаємо, що на сьогоднішній день поняття, які характеризують категорію дітей, що позбавлені батьківського піклування, недостатньо теоретично обґрунтовані. Тому в періодичних виданнях, психолого-педагогічних роботах, результатах соціологічних досліджень часто вживаються поряд з поняттям "діти, позбавлені батьківського піклування", такі, як "соціальні сироти", "бездоглядні", “діти вулиці". На жаль, статус цих категорій дітей в Україні юридично не визначено, але фактично їх також можна віднести до дітей, позбавлених батьківського піклування. Нашому дослідженню підлягають "діти, позбавленні батьківського піклування", як та категорія дітей, що при живих батьках не має необхідної опіки й виховується в інтернатних закладах.

Аналіз наукових праць також показав, що зростання соціального сирітства в Україні в останні роки зумовлюється рядом економічних та соціальних чинників. Розглядаючи економічні чинники, слід виділити такі: низький матеріальний рівень, безробіття, зайнятість батьків "човниковим бізнесом", який вимагає частої й довготривалої відсутності батьків; погіршення функціонування державних установ, покликаних займатися вихованням та утриманням дітей; відсутність постійного житла. До соціальних причин поширення соціального сирітства слід віднести асоціальний спосіб життя, тобто різні види залежності, проституція, участь у протизаконній діяльності; примушення дітей до жебрацтва з боку дорослих членів родини, різноманітні форми насильства над дітьми в сім'ї та державних закладах опіки; позбавлення батьків прав на виховання неповнолітніх дітей; позашлюбне народження дитини; ув'язнення батьків; смерть одного або обох батьків; послаблення моральної відповідальності батьків за виховання дітей.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Загальні відомості про раціональні нерівності
Дві функції, що поєднані між собою знаками >, <, ≥, ≤ утворюють нерівність: ; . Розв’язком цих нерівностей називається значення , що задовольняє їх. Розв’язати нерівність ...

Методика навчання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
Методика викладання іноземних мов – це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи навчання і виховання на матеріалі іноземної мови. Об'єктом методики викладанн ...

Проблема виховного ідеалу в історико-педагогічному розвитку
У сучасних умовах стан дослідженості проблеми виховного ідеалу потребує суттєвого доопрацювання. Цілком очевидно, що в умовах нових політичних і соціально-економічних відносин у нашому сусп ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net