Професійно-прикладна фізична підготовка у навчальних закладах

Нова педагогіка » Професійно-прикладна фізична підготовка учнів і студентів » Професійно-прикладна фізична підготовка у навчальних закладах

Сторінка 1

Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) один із спеціалізованих напрямків фізичного виховання, що відповідає вимогам і особливостям певної професії. Призначення ППФП - це розвиток на оптимальному рівні фізичних і психічних якостей та властивостей фахівця, формування прикладних рухових умінь і навичок, а також вироблення функціональної стійкості організму до умов конкретної професійної діяльності.

Реалізуючи принцип зв'язку фізичного виховання із трудовою і військовою діяльністю, ППФП сприяє оптимізації професійного навчання та скорочує терміни оволодіння професійними навичками. Одним із напрямків ППФП є зменшення кількості захворювань, підвищення стійкості організму сприятливих умов виробництва, що сприяє професійному довголіттю.

Перші спроби впровадження ГТПФП, як засобу фізичного виховання зроблені у 1891 році. ППФП вперше було включено у програми із фізичного виховання навчальних закладів у 1962 році як обов'язковий розділ із теоретичними та тактичними заняттями. Першими проблему ППФП почали вирішувати навчальні заклади, які готували фахівців для польових і експедиційних умов праці, увівши до програми стрільбу, альпінізм і туризм.

Із метою формування професійної надійності операторів складних технічних систем Р.Н. Макаровим у співавторстві були проведені дослідження з вдосконалення особливо важливих психофізіологічних якостей за допомогою спеціальних засобів фізичної підготовки. Спеціальне тренування допомогло підвищити надійність системи "людина-машина" від 0,5% до 5,5% у випадку, коли за 100% психофізіологічних резервів до уваги були прийняті резерви уваги оператора першого класу.

А.Р. Лущаком було обґрунтовано розвиток психофізичних якостей курсантів Національної Академії МВС України, розроблена концептуальна модель системи спеціальної фізичної підготовки на основі врахування їх індивідуальних особливостей.

За даними І.І. Петрушевського у співавторстві, з допомогою спеціально підібраних фізичних вправ і видів спорту можна розвивати такі психічні якості, як сприйняття, увагу, пам'ять, реакцію на об'єкт, що рухається і раптово появляється, навички запам'ятовування, розподілу і переключення уваги.

Дослідження ППФП учнів транспортних навчальних закладів показали, що традиційна програма фізичної підготовки льотного складу не завжди забезпечує надійну підготовку в умовах складної льотної роботи. Для розвитку необхідних якостей і їх тестування автором були сконструйовані тренажери.

Дослідження професійної діяльності фахівців, пов'язаних із роботою на водному транспорті, проводились у напрямку визначення професійно-важливих якостей та підбір засобів, які вирішують завдання ППФП для фахівців даних спеціальностей.

На думку низки авторів, ППФП учнів та студентів медичних закладів повинна сприяти їх навчанню, використовувати засоби фізичного виховання для профілактики захворювань та лікування, поєднувати теорію фізичного виховання зі знаннями гігієни, біології, фізіології та інших предметів. Досліджуючи діяльність лікарів-хірургів Є.П. Гук встановив, що цілеспрямовані заняття фізичними вправами у режимі дня сприяють покращенню фізичної підготовленості студентів, заняття із підвищеним руховим режимом на свіжому повітрі сприяють оздоровленню студентів, зменшують відсоток захворювань на респіраторні недуги.

У роботі А.П. Дяченка зверталась увага на теоретичну підготовку в контексті ППФП, ведення активного способу життя, збільшення часу на фізичні вправи оздоровчого спрямування, а також позаурочні і самостійні заняття фізичними вправами.

С.А. Полієвський у своїх дослідженнях класифікував групи професій відповідно до потреби кисню і енергетичних затрат фахівців. Потреба у кисні не відображає правдиве професійне навантаження, оскільки розумове навантаження не потребує значних кисневих затрат. У подальших дослідженнях В.А. Кабачков та С.А. Полієвський групували професії за подібністю психофізіологічних та специфічних якостей. Автори виділили три основні класифікаційні критерії: характер професійних рухових дій, особливості професійної діяльності і поєднання характеру професійних рухових лій та особливостей умов професійної діяльності.

ППФП навчальних закладів агропромислового комплексу представлена у роботах В.І. Ільініча який показав, що успіх у професійній діяльності фахівців даного профілю залежить від розвитку сили, витривалості та вміння керувати транспортними засобами. Крім того, автор на основі своїх досліджень запропонував збільшити для ППФП учнів кількість теоретичних і практичних годин у процесі фізичного виховання, вважаючи всебічну фізичну підготовку пріоритетною.

Дослідженнями В.О. Кабачкова та М.Н. Ніязова за допомогою різноманітних методик були визначені ведучі професійні якості механіка-водія. Свою модель ППФП автори будували, використовуючи досвід попередніх досліджень діяльності людини в умовах підвищеної температури. Це дозволило підвищити адаптацію і стійкість учнів до теплового фактору та збільшити продуктивність їх праці.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Запам’ятовування, відтворення та забування
Пам'ять - форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або пов ...

Формування алгоритмічних евристичних прийомів розумової діяльності
Дослідження процесу засвоєння і застосування знань показали, що учні засвоюють змістовну сторону знань і безпосередньо з нею пов’язані конкретні прийоми вирішення досить вузького кола задач ...

Дидактична гра як один із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності
Дидактична гра - гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. Сучасна д ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net