Санітарно-гігієнічне виховання учнів в ході роботи вчителя біології

Нова педагогіка » Санітарно-гігієнічне виховання учнів в ході роботи вчителя біології

Державна політика в галузі освіти, роботи з дітьми та молоддю, як це відображено у відповідних документах (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст., Державна програма «Діти України» та ін.), є одним з пріоритетних завдань визначає турботу про здоров’я молоді, виховання в неї культури здорового способу життя. Такі завдання відповідають сучасним позиціям міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНЕСКО), які пов’язують необхідність вирішення цих завдань з проблемою виживання людської цивілізації в умовах дії негативних наслідків науково-практичного прогресу. При тому, що у багатьох випадках сучасної життєдіяльності людини, її здоров’я доводиться відновлювати шляхом застосування складної системи реабілітаційних засобів (медичної, фізичної, психологічної реабілітації), значно більш важливим, як у соціальному, так і в індивідуально-психологічному аспектах і більш ефективним є вирішення педагогічного завдання виховання у кожної людини змалку потреби у здоровому способі життя на основі сформованості усталених санітарно-гігієнічних навичок і звичок.

Утвердження загальнолюдських цінностей, збереження здоров’я громадян України є винятково актуальною проблемою сьогодення. Інтерес до питань здоров’я викликаний насамперед соціальним замовленням суспільства на особистість, здатну вести здоровий спосіб життя та бути корисною суспільству.

Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров’я одним із пріоритетних завдань загальноосвітньої школи, на чому наголошує Концепція загальної середньої освіти. Навчальний заклад сьогодні має створити оптимальні умови для збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.

Зазначені складові людського досвіду у єдності з відповідними знаннями і уміннями, а також з емоційно-вольовими і оціночно-мотиваційними компонентами свідомості складають санітарно-гігієнічну культуру особистості.

Проблеми здоров’я і здорового способу життя учнівської молоді та умови їх оптимізації стали предметом дослідження філософів, медиків, психологів, педагогів. Теоретико-методологічні засади цих питань сформульовано у працях А.Г. Здравомислова, І.Н. Смирнова, Л.П. Сущенко та ін.; проблему суб’єкт-суб’єктного, особистісно-зорієнтованого підходу до виховання висвітлено в роботах К.О. Абульханової-Славської, І.Д. Беха, Л.І. Божович, Ю.В. Кікнадзе, О.Л. Кононко, М.В. Левківського, А. Маслоу, В.Г. Постового, С.Л. Рубінштейна, М.Г. Чобітька, К.І. Чорної та ін.; питання формування здорового способу життя з позицій медицини розкрито в роботах М.М. Амосова, Н.В. Артамонова, А.П. Леонтьєва, Ю.П. Лісіцина, Р.Є. Мотилянської, В.С. Язловецького та ін.; психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т.Є. Бойченко, Г.П. Голобородько, М.Є. Кобринського, Т.Ю. Круцевич, С.В. Лапаєнко, В.М. Оржеховської, Ю.Т. Похолінчука, В.В. Радула, С.О.Свириденко, М.С.Солопчука; формування здорового способу життя засобами фізичного виховання досліджували В.Г. Ареф´єв, О.Ф. Артюшенко, О.М. Вацеба, Г.І. Власюк, Л.В. Волков, М.С. Герцик, Л.Д. Гурман, В.С. Дробинський, О.Д. Дубогай, С.А. Закопайло, М.Д. Зубалій, Д.Е.Касенок, О.С. Куц, В.Ф. Новосельський, І.А. Панін, І.І. Петренко, Р.Т. Раєвський, А.Г. Рибковський, О.Б. Скоробагатов, С.О. Сичов, Є.В. Столітенко, А.Л. Турчак, Є.М. Франків, Б.М. Шиян, П.І. Щербак та інші.

У педагогіці окремі аспекти проблеми валеологічного виховання дітей, частково пов’язані з формуванням у них санітарно-гігієнічних знань та навичок, розглядалися лише опосередковано. Помітна роль у розв’язанні проблеми відводиться у дослідженнях відомих філософів,психологів та педагогів: Сократа і Аристотеля Джона Локка, Ж.Ж. Руссо, І.І. Бецкойя, Н.І. Новікова, Ф.І. Янковича, Н.Г. Чернишевського, В.Г. Белинського і А.І. Герцена, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського. Відомий педагог А.С. Макаренко вважав, що гігієнічно дисциплінованою людиною може бути тільки та, яка зможе вибрати гігієнічно правильну лінію поведінки і буде дотримуватися її до кінця, незважаючи на будь-які труднощі. Необхідно звернути увагу на виражену фрагментарність та вузькоаспектність висвітлення проблеми мого дослідження у зазначених роботах, що, як правило, зводилося лише до підкреслення її важливості та постановки певних дослідницьких завдань, але відсутності спроб їх розв’язати.

Зазначена проблема є особливо актуальною у зв'язку з основним завданням школи – забезпечити готовність кожного випускника до самостійного життя і спілкування з іншими людьми. Несформованість санітарно-гігієнічної культури поведінки людини може негативно позначитися на міжособистісних стосунках, можливість появи шкідливих звичок небезпечна для здоров'я.

Значущість дослідження даної проблеми в науково-методичному плані і її практичного вирішення обумовлена і ослабленістю здоров'я багатьох школярів, їх підвищеною схильністю до різних захворювань. Школа як соціальне середовище, в якій діти перебувають значний час, нерідко створює для них психологічні труднощі. Специфіка сучасного навчального процесу обумовлена як тривалістю навчального дня і великою кількістю домашніх завдань, так і структурою діяльності, кількістю, темпом і способами подачі інформації, вихідним функціональним станом і адаптивністю учня, характером емоційного фону та іншими факторами. Учневі доводиться пристосовуватися до тиску, який чиниться на нього вимогами навчального процесу.

Однією з актуальних практичних завдань школи є створення комфортного, екологічного, психологічно здорового освітнього середовища для учнів шляхом впровадження науково-ефективних технологій, що сприяють адаптації та створення педагогічних умов для саморозвитку і творчої реалізації дітей та підлітків.

Проведені в останні роки гігієнічні дослідження вказують на дві основні причини погіршення здоров'я школярів. Перша з них пов'язана з характером освітнього процесу в школі, побудованому без урахування актуалізуючих потреб учнів. У результаті такого протиріччя у дітей виникає психічна перенапруга, яка провокує виникнення багатьох соматичних захворювань. Крім того, у них відбувається деформація мотиваційної сфери, внаслідок чого знижується активність, сповільнюється розвиток, формуються шкідливі звички, а в кінцевому підсумку - погіршується їхнє здоров'я. Друга причина пов'язана з нездатністю самих учнів належним чином дбати про власне здоров'я, що також свідчить про недоліки в системі шкільної освіти - на сьогоднішній день школа погано займається гігієнічною освітою дітей.

Отже, проблема формування санітарно-гігієнічної свідомості учнів загальноосвітніх навчальних закладів є недостатньо вивченою. Виникає суперечність між нагальною потребою суспільства у вихованні підростаючого покоління з новим типом санітарно-гігієнічної свідомості і недостатньою теоретико-методичною розробкою цієї проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці. Зважаючи на це, можна констатувати актуальність і важливість вибору теми курсової роботи «Санітарно-гігієнічне виховання учнів в ході роботи вчителя біології».

Об’єктом дослідження є санітарно-гігієнічна культура учнів загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження – зміст і методична система формування в учнів старших класів санітарно-гігієнічних знань та умінь в процесі навчання.

Мета курсової роботи – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови впровадження функціональної моделі процесу санітарно-гігієнічного виховання у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

Гіпотезою дослідження припущення про те, що виховання у старших підлітків здорового способу життя засобами оптимізації змісту відповідних розділів освітньої галузі «біологія» та встановлення міжпредметних зв’язків буде ефективним за таких умов: гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти; адекватності змісту, форм і методів фізичного виховання в навчальній та позаурочній діяльності завданням формування здорового способу життя, потребам та інтересам старших підлітків; цілеспрямованого формування у старших підлітків знань і умінь щодо підвищення резервів свого організму засобами фізичної культури; розвитку внутрішніх сутнісних сил особистості, забезпечення реалізації процесу фізичного самовизначення, саморозвитку і самовдосконалення старших підлітків.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було визначено його завдання:

З’ясувати стан досліджуваної проблеми у теорії та освітньо-виховній практиці.

Теоретично обґрунтувати та розробити зміст, форми, засоби, технології та педагогічні умови як складові функціональної моделі санітарно-гігієнічного виховання учнів в ході роботи вчителя біології й експериментально довести їх ефективність.

Визначити й охарактеризувати етапи, рівні та критерії сформованості санітарно-гігієнічної свідомості учнів у процесі запровадження у практику методики її формування.

Розробити інструктивно-методичні матеріали для вчителів з формування санітарно-гігієнічної вихованості учнів

Методологічна основа - основні положення концепції дидактичного матеріалізму, теорії пізнання, теорії особистості та її розвитку в діяльності, теорія цілісного педагогічного процесу, праці педагогів з проблеми дослідження.

Для реалізації поставлених завдань дослідження застосовувались такі методи дослідження:

Теоретичні: системний та порівняльний аналіз філософської, науково-методичної і психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, узагальнення і систематизація наукових даних, обробка результатів педагогічного експерименту методами математичної статистики.

Емпіричні: діагностичні(анкетування, тестування, опитування, бесіди з вчителями, учнями, батьками); обсерваційні (спостереження навчально-виховного процесу в школі, моделювання навчально-виховних ситуацій та їх аналіз); експериментальні (організація і проведення констатувального, пошукового і формувального експерименту та кількісний і якісний аналіз його результатів).

Експериментальна робота проводилася на території Березнегуватської ЗОШ I-III ступенів в період педагогічної практики. У дослідженні взяли участь 105 учнів 8-9 класів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначені й науково обґрунтовані педагогічні умови виховання здорового способу життя старших підлітків засобами санітарно-гігієнічного виховання; розроблені й теоретично обгрунтувані зміст, форми і методи виховання в учнів 8 - 9 класів здорового способу життя в процесі роботи вчителя біології; уточнені критерії, показники і рівні сформованості здорового способу життя старших підлітків.

Теоретична значущість дослідження полягає в уточненні поняття “здоровий спосіб життя” стосовно старших підлітків; обґрунтуванні компонентів здорового способу життя учнів 8 - 9 класів; конкретизації педагогічних умов і визначенні їх впливу на ефективність виховання здорового способу життя старших підлітків засобами санітарно-гігієнічного виховання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої методики виховання здорового способу життя учнів 8 - 9 класів засобами санітарно-гігієнічного виховання, підготовці методичних рекомендацій щодо форм і методів самовдосконалення санітарно-гігієнічної свідомості учнів.

Рекомендуємо почитати:

Методики соціально-педагогічної діяльності з формування статевої культури підлітків у школі, що забезпечать реалізацію розробленої технології "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
Робота соціального педагога у напрямі розвитку емпатіїї та самооцінки (у сфері формування статевої культури) передбачає ряд зустрічей з підлітками. Першу зустріч бажано починати із ознайомл ...

Кафедра “Економіка підприємства”
Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) - вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації, структурний підрозділ Східноукр ...

Мовлення і комунікативна поведінка вчителя
Вислів «мовлення вчителя» здебільшого вживають, коли говорять про усне мовлення (на відміну від письмового в педагогічній діяльності). Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2017 - All Rights Reserved - www.edudirect.net