Методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку

Нова педагогіка » Методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку

Діти – найцінніший скарб для батьків. Це їх радість, надія, щастя. А здорові діти – це здорова нація.

Формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежать від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, сильних тілом і духом дітей. Саме в період дошкільного дитинства закладається фундамент здоров’я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості.

В цей період дитина швидко росте і розвивається, тому її нормальний фізичний і загальний розвиток може відбуватися лише у сприятливих умовах, які створює науково обґрунтована система фізичного виховання дітей дошкільного віку. Це здійснюється через виконання основних завдань фізичного виховання: зміцнення здоров’я, всебічний фізичний розвиток, загартування організму; формування рухових навичок і вмінь, розвиток фізичних якостей; сприяння розумовому, моральному естетичному і трудовому вихованню. А також через організацію різних форм роботи з фізичного виховання, зокрема, активний відпочинок.

Отже здоров’я дитини визначає її успіх у будь-якій діяльності. Повноцінний фізичний розвиток забезпечує загальну працездатність організму. Ще Жан-Жак Руссо закликав педагогів, які хочуть розвинути розум дитини, зміцнювати її тіло, зробити її здоровою, „...щоб вона стала мудрою і розсудливою” . Рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формуванню розумових дій. Дитина вправляється у пізнанні навколишнього світу, у неї розвиваються просторові уявлення, розширюється кругозір.

Заняття фізичною культурою і спортом загартовують її волю, активізують емоційну сферу. У книзі „Серце віддаю дітям” В.О.Сухомлинський писав: „Я не побоюсь ще і ще раз говорити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили”

На жаль сучасні дані медичних обстежень вражають: все більше дітей вже у дошкільному віці втрачають здоров’я. За даними В. Богачука, у 94% дітей виявлено дисгармонію фізичного розвитку, тобто практично всі діти, які брали участь у обстеженні, мали проблеми зі станом здоров’я у дошкільному віці. Зростає кількість дітей з відхиленнями генетичного характеру. 2,5% немовлят мають вроджені вади розвитку або спадкову патологію. Загальна захворюваність серед дітей у наш час зросла на 19,2%. У структурі захворюваності домінують психоневрологічні хвороби (на диспансерному обліку 696 тис. чол.), хвороби органів дихання(438 тис. чол.), травлення (575 тис. чол.), гематологічні (205 тис. чол.) та ендокринні (172тис.чол) захворювання; 40 тис. дітей народилися із вродженими хворобами серця. Поширення туберкульозу серед дітей збільшилося в 1,4 рази. Група дітей – інвалідів нині становить майже 140 тис. чол. І це – на тлі несприятливої демографічної ситуації, коли смертність на 50% перевищує народжуваність. 80-90% дітей поступають у школу хворими.

За даними Т.Я. Чертюк, З.С.Макарової, М.Н.Білової, Б.Н.Капустян, Т.В. Книш, кожна четверта дитина дошкільного віку протягом року хворіє не менше 4 разів гострими респіраторними захворюваннями, які визначаються як частохворіючі.

Це говорить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має відповідати особливостям фізичного розвитку дитини і сприяти її оздоровленню.

Питанням розвитку теорії фізичного виховання дошкільників науковці займаються уже давно. Значну увагу розвитку рухової активності і відпочинку дітей приділяли у своїх працях К.Д.Ушинський, П.Лесгафт, Ю.А.Аркін, М.О.Метлов, М.К.Шейко, Л. Михайлова, Ю.Ф.Петраківська, Н.О.Красіна, Н.І.Блант, Є.Г.Леві-Гориневська, Д.В.Хухлаєва та інші. В останні роки дослідженнями у цій галузі займаються Є.С. Вільчковський, О.Г.Аракелян, Ю.Рауцкіс, К.Денисенко, С.Лайзане, Г.Шалигіна, М.М.Єфименко.

Щоб зберегти і покращити здоров’я дитини в один із найвідповідальніших періодів її життя, необхідна значна щоденна робота в сім’ї та дошкільному навчальному закладі.

Наша держава дбає про своїх майбутніх громадян. Законом України „Про дошкільну освіту” визначені обов’язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку, забезпечення їхнього психічного та фізичного розвитку. Найголовнішим завданням дошкільної освіти є: „...збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини...” .

У розділі „Здоров’я нації через освіту” Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті зазначено: „Пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищих суспільних цінностей... Розвиток фізичної культури і спорту є одним з головних принципів організації навчально-виховного процесу, показником його відповідності стратегії національних інтересів”.

З метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист діє в Україні закон „Про охорону дитинства”, де визначена система заходів щодо охорони дитинства, яка включає в себе „забезпечення належних умов для охорони здоров’я, навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей...”. У цьому законі визначено право дитини на життя та охорону здоров’я; „держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, сприяє формуванню здорового способу життя”, підкреслюється постійне сприяння органів місцевого самоврядування щодо „...розвитку мережі навчальних закладів, ... діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей...” .

Компетентність дошкільника у розумінні питання про своє тіло як ціле, вікові зміни організму, його живлення та загартування, гігієну тіла, здоров’я і хворобу, розвиток рухової активності визначає зміст сфери життєдіяльності „Я сам” у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Зокрема у цій сфері передбачено набір елементарних знань, уявлень, практичних вмінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватись в ньому. Дитина має розуміти значення для зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням загартування, масажу, фізіотерапії, народних засобів зцілення, правильного харчування, безпечної поведінки, догляду за тілом, елементарно усвідомлювати власну роль у підтримці, збереженні, розвитку, збагаченні здоров’я, мати уявлення про основні засоби протидії хворобі, підтримувати своє здоров’я у нормі, сприяти нормальному функціонуванню організму, відчувати радість від здорового тіла, вести здоровий спосіб життя.

Питанням розвитку теорії фізичного виховання дошкільників науковці займаються уже давно. Значну увагу розвитку рухової активності і відпочинку дітей приділяли у своїх працях К.Д.Ушинський, П.Лесгафт, Ю.А.Аркін, М.О.Метлов, М.К.Шейко, Л.Михайлова, Ю.Ф.Петраківська, Н.О.Красіна, Н.І.Блант, Є.Г.Леві-Гориневська, Д.В.Хухлаєва та інші. В останні роки дослідженнями у цій галузі займаються Є.С.Вільчковський, О.Г.Аракелян, Ю.Рауцкіс, К.Денисенко, С.Лайзане, Г.Шалигіна, М.М.Єфименко, Т.І.Дмитренко, Е.Я.Степаненкова, Н.Бочарова, Н.Н.Кожухова.

Щоб зберегти і покращити здоров’я дитини в один із найвідповідальніших періодів її життя, необхідна значна щоденна робота в сім’ї та дошкільного навчального закладу.

Сучасний темп життя, особливо у містах, приводить нас до постійного нервового перевантаження, збільшує вірогідність стресових ситуацій. У мешканців міста часто відсутня можливість відпочити, забувши про свої буденні проблеми та справи. Тому атмосфера у сім’ях буває не рідко напруженою. За даними досліджень Миколи Вікторовича Гурєва батьки і діти одночасно перебувають вдома в середньому не більше 2 годин протягом доби, не враховуючи час сну. А спілкуються вони ще менше, наприклад працюючі матері – десь біля 30 хвилин за добу. Спілкування батьків з дітьми дошкільного віку часто засноване на зауваженнях, настановах, є нерівноправним. Тільки спільний відпочинок з рухливими іграми в яких малюки за рахунок своєї спритності, великої рухливості мають інколи переваги над батьками, допомагають дітям самоутверджуватись.

Під час ігор та розваг батьки і діти ніби по-новому знайомляться. Часто дошкільники навіть не уявляють собі, що їх батьки вміють грати у футбол, волейбол, колись займались спортом. Побачивши спортивну підготовленість своїх батьків, вони змінюють своє відношення до них, пишаються ними. І батьки бачать своїх дітей зовсім іншими – рухливими, спритними, сміливими, знаючими та вміючими.

Забруднення повітря, вода, яка часто не відповідає нормативним вимогам, рівень шуму у наших містах вже давно перейшли всі норми. Покращення благ цивілізації знижують рухову активність жителів міст до мінімального рівня. Особливо чутливими до несприятливих умов навколишнього середовища і малорухливого способу життя є наші діти. Тому у боротьбі за здоровий спосіб життя міська сім’я повинна використовувати всі можливості. А особливо велику роль в оздоровленні відіграє активний відпочинок.

Тому така неблагополучна ситуація диктує необхідність вивчення специфіки організації і проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку, урізноманітнення змісту, форм та методики організації активного відпочинку.

Виходячи з вище сказаного, ми обрали таку тему нашого дослідження „Специфіка організації і проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку”.

Об’єктом дослідження

виступає процес організації активного відпочинку.

Предметом дослідження

є зміст, види, методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку.

Мета:

розкрити педагогічні умови ефективного використання з дітьми дошкільного віку різновидів активного відпочинку.

Гіпотеза

дослідження – активний відпочинок має велике значення у фізичному вихованні дошкільників, де педагогічними умовами ефективного його використання виступають: оновлення змісту, форм, методики проведення різних видів активного відпочинку, активне залучення батьків до цієї роботи.

Відповідно до мети, гіпотези, предмету дослідження було визначено завдання:

− проаналізувати наукові педагогічні праці та досвід роботи з організації активного відпочинку дітей дошкільного віку;

− уточнити зміст, форми та методику організації різних видів активного відпочинку дітей дошкільного віку;

− розробити та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного використання з дітьми дошкільного віку різновидів активного відпочинку.

Методологічною основою дослідження є положення державних документів: Закону України „Про дошкільну освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закону України „Про охорону дитинства”, Базового компоненту дошкільної освіти.

Теоретичну основу дослідження складають провідні ідеї та положення, викладені у працях Є.С.Вільчковського, Д.В.Хухлаєвої, Т.І.Дмитренко, Е.Я.Степаненкової, Н.Н.Кожухової, Л.А.Рижової, М.М.Самодурової, Н.Бочарової, М.М.Єфименка.

Джерелами дослідження є результати узагальнення досвіду роботи дошкільного навчального закладу № 46 у вигляді методичних розробок, річних планів роботи дошкільного навчального закладу, циклогам роботи методиста, а також – наукові праці, публікації у періодичних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, узагальнення досвіду дошкільного закладу з організації активного відпочинку дошкільників, педагогічні спостереження, опитування, анкетування, аналіз результатів роботи з дошкільниками з проблеми, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент, метод математичної обробки даних.

Рекомендуємо почитати:

Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти
Особливості соціально-економічного розвитку України, пов’язані з розвитком ринкових відносин, новими поглядами на якість і рівень життя, економічною та соціокультурною інтеграцією в європей ...

Авторська школа
Існує поняття «авторське кіно» чи, скажімо, «авторська ювелірна прикраса», «авторська кераміка» — йдеться, власне, про твори мистецтва у тих сферах культури, в яких натхненна творчість зовс ...

Технологія інтеракцій
Технологія проблемної лекції Лекція (від лат. - читання) - один з розповсюджених академічних методів організації навчання. Розрізняють вступні, оглядові, узагальнюючі та "поточні" ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net