Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування

Інформаційна культура стає сьогодні невід’ємною складовою загальної культури кожної людини і застосування дистанційних курсів на основі Інтернет-технологій певною мірою спрямовано на формування у користувачів вмінь застосовувати інформаційні технології в особистій професійній діяльності та повсякденному житті. Сьогодні Інтернет одночасно і полегшує спілкування між людьми, і ізолює людей від суспільства, тому важливим є навчити дітей правильно використовувати безмежні можливості світового “павутиння”. Ефективне використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі базується на закономірностях встановлених сучасними педагогічними та психологічними науками.

Мережа Інтернет задовольняє основні вимоги, які висуває дидактика до технічних засобів навчання, і володіє такими дидактичними властивостями:

публікація навчально-методичної літератури у гіпертекстовому вигляді;

обмін інформацією між учасниками навчального процесу в режимі реального часу;

дистанційний доступ до віддалених бібліотечних каталогів, електронних бібліотек, файлових архівів та ін.

Доступ до Інтернет є необхідною умовою для безпосереднього спілкування викладачів і слухачів та проходження визначених контрольних заходів на дистанційних курсах. Використання Інтернету як начального середовища потребує змін у свідомості та ставленні до навчання як викладачів, так і потенційних учнів.

Основний канал сприймання інформації у дистанційному курсі – візуальний. Таким чином, особливого значення набувають психофізіологічні особливості сприймання людиною інформації у візуальній формі.

Нова форма взаємодії учнів і вчителів: основну частину навчального матеріалу слухач отримує не від викладача, а з інших джерел (підручники, електронні лекції, відео та аудіоматеріали тощо).

Основна форма спілкування у дистанційному курсі – письмова (повідомлення у чатах, форумах, електронні листи), яка нечасто використовується під час навчання у школах або вищих навчальних закладах і потребує вміння чітко формулювати запитання або відповіді у письмовому вигляді. Досвід роботи, показує, що сучасні діти мають слабо розвинені навички ділового спілкування з дорослими людьми. Учні просто не знають в яких ситуаціях і в якій формі звертатися до мережного викладача.

Відсутність фізичного, зорового та емоційного контакту під час спілкування з викладачем, що може призводити до непорозумінь, викликати безпідставну агресію та страх перед роботою зі складною технікою. Для дитини, яка навчається дистанційно, стає важливою персоніфікація викладача. В сучасних дистанційних курсах ця проблема вирішується шляхом створення педагогічних агентів – анімованих віртуальних персонажів, які є провідниками по дистанційному курсу. Педагогічні агенти викликають позитивну емоційну реакцію, яка підтримує мотивацію до навчання, та створюють сприятливий психологічний клімат на курсі.

Психолого-педагогічні проблеми сприймання, усвідомлення, інтерпретації і засвоєння інформації людиною за відсутності безпосереднього контакту з викладачем вимагають окремого дослідження. Взаємодія викладача і учнів за посередництвом комп’ютера, у віртуальному просторі Інтернет, – одне з нововведень, до якого потрібно пристосовуватися всім учасникам навчального процесу. Важливою умовою ефективності навчання у віртуальному навчальному середовищі є створення сприятливого психологічного клімату.

Об’єкт дослідження: Інтернет як засіб навчання та наукового спілкування.

Предмет дослідження: особливості та механізми активізації комунікативної та пізнавальної активності учнівської молоді засобами Інтернет- та мультимедіа - технологій.

Мета дослідження: розкрити соціально-психологічну роль Інтернет-середовища як фактора розвитку комунікативної та пізнавальної активності особистості.

Досягнення поставленої мети передбачали розв'язання таких завдань :

1.Проаналізувати і узагальнити зарубіжні та вітчизняні теорії, а також практичні підходи до дослідження проблеми Інтернет-комунікації.

2.Побудувати теоретичну модель процесу активізації комунікативного потенціалу особистості засобами Інтернет-технологій.

3. Розробити програму розвитку комунікативного потенціалу учнівської молоді.

• Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу
• Форми і засоби комунікації в Інтернет-середовищі
• Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості
• Програма і методи дослідження впливу інтернет на навчання та наукове спілкування учнівської молоді

Рекомендуємо почитати:

Мотиваційний потенціал школярів 10-11 класів до занять фізичною культурою
Шляхом анкетного опитування учнів виявлено, що основними структурними елементами мотивації визначені привабливі сторони у фізичній культурі та спорті, особисте активне ставлення, ідеал спор ...

Визначення поняття гендерного стереотипу
Розуміння міжособистісних взаємостосунків як багатовимірної психологічної системи неможливе без аналізу особливостей гендерної складової, що виявляється найбільш яскраво в гендерних стереот ...

Основні поняття та визначення системи землеустрою в Україні
Система землеустрою - це сукупність взаємопов'язаних наукових, технічних, технологічних та організаційно-правових заходів, направлених на регулювання земельних відносин, обліку та оцінки зе ...