Інтернет як засіб наукового та навчального спілкування

Інформаційна культура стає сьогодні невід’ємною складовою загальної культури кожної людини і застосування дистанційних курсів на основі Інтернет-технологій певною мірою спрямовано на формування у користувачів вмінь застосовувати інформаційні технології в особистій професійній діяльності та повсякденному житті. Сьогодні Інтернет одночасно і полегшує спілкування між людьми, і ізолює людей від суспільства, тому важливим є навчити дітей правильно використовувати безмежні можливості світового “павутиння”. Ефективне використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі базується на закономірностях встановлених сучасними педагогічними та психологічними науками.

Мережа Інтернет задовольняє основні вимоги, які висуває дидактика до технічних засобів навчання, і володіє такими дидактичними властивостями:

публікація навчально-методичної літератури у гіпертекстовому вигляді;

обмін інформацією між учасниками навчального процесу в режимі реального часу;

дистанційний доступ до віддалених бібліотечних каталогів, електронних бібліотек, файлових архівів та ін.

Доступ до Інтернет є необхідною умовою для безпосереднього спілкування викладачів і слухачів та проходження визначених контрольних заходів на дистанційних курсах. Використання Інтернету як начального середовища потребує змін у свідомості та ставленні до навчання як викладачів, так і потенційних учнів.

Основний канал сприймання інформації у дистанційному курсі – візуальний. Таким чином, особливого значення набувають психофізіологічні особливості сприймання людиною інформації у візуальній формі.

Нова форма взаємодії учнів і вчителів: основну частину навчального матеріалу слухач отримує не від викладача, а з інших джерел (підручники, електронні лекції, відео та аудіоматеріали тощо).

Основна форма спілкування у дистанційному курсі – письмова (повідомлення у чатах, форумах, електронні листи), яка нечасто використовується під час навчання у школах або вищих навчальних закладах і потребує вміння чітко формулювати запитання або відповіді у письмовому вигляді. Досвід роботи, показує, що сучасні діти мають слабо розвинені навички ділового спілкування з дорослими людьми. Учні просто не знають в яких ситуаціях і в якій формі звертатися до мережного викладача.

Відсутність фізичного, зорового та емоційного контакту під час спілкування з викладачем, що може призводити до непорозумінь, викликати безпідставну агресію та страх перед роботою зі складною технікою. Для дитини, яка навчається дистанційно, стає важливою персоніфікація викладача. В сучасних дистанційних курсах ця проблема вирішується шляхом створення педагогічних агентів – анімованих віртуальних персонажів, які є провідниками по дистанційному курсу. Педагогічні агенти викликають позитивну емоційну реакцію, яка підтримує мотивацію до навчання, та створюють сприятливий психологічний клімат на курсі.

Психолого-педагогічні проблеми сприймання, усвідомлення, інтерпретації і засвоєння інформації людиною за відсутності безпосереднього контакту з викладачем вимагають окремого дослідження. Взаємодія викладача і учнів за посередництвом комп’ютера, у віртуальному просторі Інтернет, – одне з нововведень, до якого потрібно пристосовуватися всім учасникам навчального процесу. Важливою умовою ефективності навчання у віртуальному навчальному середовищі є створення сприятливого психологічного клімату.

Об’єкт дослідження: Інтернет як засіб навчання та наукового спілкування.

Предмет дослідження: особливості та механізми активізації комунікативної та пізнавальної активності учнівської молоді засобами Інтернет- та мультимедіа - технологій.

Мета дослідження: розкрити соціально-психологічну роль Інтернет-середовища як фактора розвитку комунікативної та пізнавальної активності особистості.

Досягнення поставленої мети передбачали розв'язання таких завдань :

1.Проаналізувати і узагальнити зарубіжні та вітчизняні теорії, а також практичні підходи до дослідження проблеми Інтернет-комунікації.

2.Побудувати теоретичну модель процесу активізації комунікативного потенціалу особистості засобами Інтернет-технологій.

3. Розробити програму розвитку комунікативного потенціалу учнівської молоді.

• Феномен спілкування, комунікації як предмет психолого-педагогічного аналізу
• Форми і засоби комунікації в Інтернет-середовищі
• Функції Інтернету як фактора актуалізації комунікативного потенціалу особистості
• Програма і методи дослідження впливу інтернет на навчання та наукове спілкування учнівської молоді

Рекомендуємо почитати:

Навчання аудіювання на початковому етапі вивчення турецької мови
Аудіювання відіграє велику роль в досягненні освітньої мети, забезпечуючи дітям можливість розуміти висловлювання, які б елементарними вони не були на мові іншого народу, в даному випадку н ...

Особливості викладання природознавства у 5 – 6 класах
У цьому навчальному році п'ятикласники розпочали вивчати «Природознавство» — інтегрований пропедевтичний курс, головна мета якого — формування в учнів уявлень про цілісність природи, місце ...

Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах США
В практиці оцінювання результативності навчання у вузах США використовується зважений по об’єму навчальних дисциплін середній заліковий бал, при цьому в якості "ваги" використовую ...