Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Нова педагогіка » Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики

Результати досліджень сучасної художньої когнітивістики (М. Мамардашвілі, М. Фуко), теоретичних пошуків стратегії проектування ейдетично-логічної структури художнього знання (О. Бурська, І. Гринчук) і практичних спроб їх реалізації представниками музичної семіотики (Ж. Наттьєз) дає підстави для виявлення суперечностей між:

· теоретичним декларуванням необхідності нової парадигми сутнісного художнього знання і практичним витісненням цієї ідеї когнітивним типом утилітарної художньої полісемії;

· розробкою цілого ряду концепцій формування логіко-ейдетичного осмислення музичного (художнього) тексту і відсутністю відповідних педагогічних технологій їх практичного впровадження;

· декларуванням духовно-розвивальної спрямованості процесу художнього навчання і виховання та ігноруванням доцільності створення відповідного освітнього середовища.

Духовно-онтологічна та соціально-педагогічна важливість формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики та недостатня дослідженість проблеми, потреба вищої педагогічної школи у розробці відповідних теоретико-методологічних і технологічних підходів зумовили вибір теми: «Формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки».

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами

. Тема роботи є одним із напрямів комплексного наукового дослідження «Організація художньої діяльності як духовного просвітлення творчої особистості» (№0108U003843) науково-дослідної лабораторії духовного становлення творчої особистості на базі кафедри музикознавства, методики музичного виховання та вокально-хорових дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ). Тема роботи затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №5 від 26.12.2006 р.), і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №2 від 27.02.2007 р.).

Об’єкт дослідження

– процес професійної підготовки майбутнього вчителя мистецтва як чинник його духовного становлення.

Предмет дослідження

– педагогічна технологія формування художньо-

епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики.

Мета дослідження

– теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити технологію формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики як чинника його духовного становлення.

Завдання дослідження:

1. Відстежити і проаналізувати епістемологічну еволюцію художнього знання.

2. Розкрити сутність, структурно-функціональний зміст і процес становлення художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики.

3. Розробити й теоретично обґрунтувати технологію епістемологічної самокорекції та експериментально перевірити її ефективність.

4. Визначити критерії і показники рівнів художньо-епістемологічної досвідченості майбутнього вчителя музики.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо формування художньо-епістемологічного досвіду.

Методологічну основу дослідження становлять системний підхід до пізнання педагогічних явищ, положення когнітивної і художньої епістемології, християнської естетичної концепції (М. Бердяєв, С. Булгаков, псевдо-Діонісій Ареопагит, П.Євдокимов, Вяч.Іванов, І.Ільїн, І.Кіреєвський, В. Соловйов, П. Флоренський), феноменологічної естетики (М. Гартман, М. Дюфренн, Р.Інгарден), семіотичної естетики (Р. Барт, Ж. Дерріда, У. Еко, В. Кандинський, К. Метц, Ж. Наттьєз), лінгвоестетичних концепцій М. Бахтіна і О. Потебні, герменевтичної філософії (Р. Бультман, П. Гайденко, Е. Кассірер); положення синергетичної (П. Кропоткін, І. Прихожин, О. Ухтомський) і культурно-історичної (Л. Виготський, Г. Шпет) парадигм розвитку.

Теоретичною основою дослідження є ідеї сучасної теорії національної освіти (В. Андрущенко, І. Бех, І. Зязюн, О. Сухомлинська), компетентнісного (В. Бондар, О. Глузман, В. Луговий, А. Хуторський та ін.) і технологічного (А.Нісімчук, О. Падалка, І.Підласий, С. Сисоєва, О. Янкович та ін.) підходів до професійної освіти; національна концепції загальної мистецької освіти (Л. Масол), теорії професійної освіти майбутнього вчителя музики (О. Олексюк, Я. Ростовський, О. Рудницька, Г. Падалка, О. Щолокова).

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів

дослідження: теоретичні (аналіз основних категорій дослідження; моделювання структурно-логічних і змістових основ художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики; узагальнення практики професійної мистецької освіти; проектування технології епістемологічної самокорекції та ефективних умов її реалізації, систематизація експериментальних даних); емпіричні (прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні (анкетування, тестування, репертуарна методика, метод творчих завдань), обсерваційні (самоспостереження, письмові самозвіти, метод рейтингу, самооцінки) для перевірки рівня сформованості художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики; педагогічний експеримент для виявлення ефективності розробленої педагогічної технології; кількісний і якісний аналіз емпіричних даних, графічне відображення результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження.

Науково-дослідницька робота виконувалася у Інституті мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Тернопільському обласному інституті післядипломної освіти, в Інституті мистецтв Південноукраїнського педагогічного університету ім.К.Д. Ушинського, на факультеті мистецтв і художньої освіти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького та музичному відділенні педагогічного факультету Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка. Упродовж шести років на констатуючому і формувальному етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 330 студентів і викладачів.

Дослідження проводилось впродовж 2004–2010 рр. і охоплювало наступні етапи науково-педагогічного пошуку:

· на першому етапі (2004–2005 рр.) дослідження розроблено концепцію та визначено методологічні засади; обґрунтовано зміст моделі художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики і педагогічної технології його формування, визначено програму експериментального дослідження і необхідні діагностичні методики, встановлено кількісний і якісний склад учасників експерименту; проведено масове попереднє діагностування студентів і викладачів;

· на другому етапі (2006–2008 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка умов реалізації технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики у процесі викладання фахових дисциплін, аналіз проміжних результатів і контрольних зрізів, корекція експериментальних методик; впровадження одержаних результатів у навчальний процес вищих педагогічних закладів;

· на третьому етапі (2009–2010 рр.) проводилася інтегрована обробка даних, зіставлення одержаних експериментальних результатів з метою і гіпотезою; документування ходу та результатів дослідження відповідно до вимог ВАКу. Результати теоретичного пошуку і дослідно-експериментальної роботи відображено в роботі і методичних рекомендаціях; визначено перспективи подальших досліджень цієї проблеми.

Наукова новизна

одержаних результатів полягає у тому, що вперше:

· розкрито і теоретично обґрунтовано сутнісний і структурно-функціональний зміст та процес становлення художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики; створено і теоретично обґрунтовано технологію епістемологічної самокорекції (концептуальні положення, їх основотвірні закономірності (щодо змісту співбуттєвої навчальної діяльності, педагогічної підтримки вихованця в допитуваності істини і реалізації релігаційної функції мистецтва) і принципи; розроблено критерії рівнів художньо-епістемологічної досвідченості за показниками кожного з компонентів технології; визначено фактори і умови її ефективної реалізації на кожному з етапів;

· розроблено комплексну діагностики художньо-епістемологічної досвідченості за критеріями і показниками кожної змінної – наміру епістемологічної афірмації, художньо-рефлексивної, ціннісно-смислової компетенції і компетенції самовдосконалення;

· удосконалено зміст епістемологічної концепції викладання мистецьких дисциплін завдяки впровадженню ідей східної патристики;

· до змісту професійної мистецької освіти введено поняття: «художньо-епістемологічний досвід», «співбуттєве навчання», «інтуїтивно – совістівний метод», «метод сердечного сприймання», «духовні рецепції», «технологія епістемологічної самокорекції».

Практичне значення результатів дослідження

полягає у запровадженні теоретичних положень роботи у зміст фахових дисциплін і технології епістемологічної самокорекції у процес їх викладання. Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні підручників з педагогіки вищої школи, укладанні навчальних програм, інструктивно-методичних рекомендацій щодо формування художньо-епістемологічного досвіду.

Упровадження результатів дослідження.

Матеріали дослідження впроваджено у навчальний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка №1042–33/03 від 08.10.2010 р.), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка (довідка №01–07–335 від 8.06.2010 р.), факультету мистецтва і художньої освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №06/1100 від 16.06.2010 р.), Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (довідка №81 від 13.01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача.

Результати роботи дослідження отримано автором самостійно в повного обсязі. У науковій статті, опублікованій у співавторстві з Л. Кондрацькою, автору належать ідеї тропологічної структурації та моделювання етапів становлення художньо-епістемологічного досвіду як чинника духовного розвитку майбутнього вчителя.

Вірогідність і достовірність

результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю зазначеної проблеми, відповідністю застосованих форм і методів організації навчально-виховного процесу меті і завданням дослідження, ретельною перевіркою експериментальних даних і загальних висновків, позитивними відгуками викладачів і методистів на впроваджувану епістемологічну концепцію вивчення мистецьких дисциплін.

Рекомендуємо почитати:

Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"
Успіх засвоєння учнями різних знань про рослини визначається правильною організацією процесу навчання школярів, оптимальним поєднанням різних форм роботи, способом роботи вчителя над їх фор ...

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для пос ...

Особливості агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Розглянемо психологічну характеристику дітей молодшого шкільного віку. Аналіз робіт Нємова Р.С., К. Бютнера щодо особливостей дітей молодшого шкільного віку показав, що у дітей у цьому віці ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net