Розвиток креативності молодших школярів

Нова педагогіка » Розвиток креативності молодших школярів

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язок цієї задачі органічно пов'язаний з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Актуальність обраної теми визначається в тому, що розвиток і вдосконалення творчого мислення, особливо в період серйозних соціальних змін у нашій країні, дозволить школяру виробити навички знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем. Усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися.

Давно відомо, що учні, захоплені справою, яка їм подобається, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями й уміннями, які випереджають програмні вимоги. Це дуже добре, бо дитина іде вперед, шляхом поступу до поставленої мети, ці знання і вміння вкрай необхідні їй для реалізації творчих задумів. Саме в процесі розв'язання творчих завдань, пошуку нестандартних способів їх розв'язання у дітей виробляється вміння критично ставитися до тривіального, виробляються навички дискутування тощо. Зрештою, творчість учнів сприяє й формуванню морально-етичних та вольових якостей. Креативність школярів благотворно впливає на їхній фізичний та естетичний розвиток, оберігає від моральної деградації.

Саме на початку XXІ століття в теорії і практиці особливо гостро стоїть проблема формування творчої особистості. Творчість передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань, і умінь, завдяки яким створюється продукт, що вирізняється новизною, оригінальністю, унікальністю.

На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі державні та відомчі директивні документи України.

З метою збереження і розвитку творчого потенціалу нації, формування в суспільстві сприятливих умов для становлення особистості та підтримки обдарованої молоді 24 квітня 2000 року Президентом України видано Указ №612 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді». Виходячи із завдань, які окреслено даним Указом, розвиток творчих здібностей школярів у процесі їх навчання стає особливо актуальним.

Такі підходи знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України: «Держава повинна забезпечувати:… підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці; створення умов для розвитку обдарованих дітей і молоді…».

Розробленість теми:

До проблеми осмислення розвитку творчих здібностей особистості, організаційно-методичного супроводу процесу його впровадження зверталися відомі педагоги та науковці.

Великого значення в організації роботи з розвитку творчих здібностей учнів в школі набувають праці В. Сухомлинського, в яких розглядаються питання теорії і практики навчання, виховання й розвитку дітей; видатних педагогів: О.М. Савченко, І.Я. Лернера, Т.А. Ільїної, М.А. Данилова, Ю.К. Бабанського та інших, які вивчали методи, умови формування творчості та принципи творчої активності учнів; видатних психологів: Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.Н. Леонтьєва, та інших, в роботах яких найбільш ґрунтовно описані психологічні аспекти творчості. Різні аспекти творчості розглядали В. Дружинін, Я. Пономарьов.

Мета роботи полягає у дослідженні розвитку креативного потенціалу молодших школярів.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

виявити та опрацювати літературу з теми роботи;

вивчити поняття креативності;

розглянути особливості основних концепцій креативності;

охарактеризувати розвиток творчих здібностей учнів молодших класів;

провести експериментальне дослідження креативності учнів молодшого шкільного віку.

Об’єктом дослідження виступає креативний потенціал особистості молодших школярів.

Предметом дослідження є умови розвитку креативності учнів молодших класів.

Методи дослідження. В роботі використовувалась система методів та процедур отримання даних, що включає: теоретичний аналіз та узагальнення літератури з обраної проблематики, метод бесіди і анкетування, спостереження, тестування, експеримент.

Теоретичне значення наукової роботи полягає в узагальненні та теоретичному обґрунтуванні визначення поняття «креативність».

Отримані результати досліджень розширюють та удосконалюють наявну систему знань стосовно особливостей формування та змісту креативності.

Практичне значення наукової роботи полягає в розробці теоретико-методологічних засад і програми розвитку креативності. Проведене дослідження дає можливість використовувати його результати в психології креативності, в поведінковій та інших галузях психології для подальшого практичного застосування при вивченні явищ креативності.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури та додатків.

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічні умови розвитку продуктивного мислення школярів
Відповідно до вимог, які ставляться перед сучасною школою, навчання в ній повинно орієнтуватися на розвиток продуктивного мислення, що забезпечує можливість самостійно здобувати нові знання ...

Педагогічні вміння та педагогічна техніка
Нині педагогічну техніку визначають як систему вмінь учителя, що дає змогу використовувати власний психофізичний апарат для досягнення ефективних педагогічних результатів. До основних компо ...

Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"
Успіх засвоєння учнями різних знань про рослини визначається правильною організацією процесу навчання школярів, оптимальним поєднанням різних форм роботи, способом роботи вчителя над їх фор ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net