Історичні форми і методи організації навчання

Нова педагогіка » Історичні форми і методи організації навчання

Кожен народ мав історично обумовлену систему виховання, яка покликана духовно відтворювати націю, зберігати її в віках, примножити її культурно-історичні, національні здобутки. Національна система виховання складається з принципів, провідних ідей, форм, методів виховної роботи, типів навчальних закладів, концепцій виховання, що склались в масштабах України.

Сучасний громадянин повинен бути всесторонньо розвинутим, технічно освіченим, культурним, повинен володіти професійною майстерністю, здатним створювати і вдосконалювати нову техніку, примножувати традиції свого народу. Незважаючи на тимчасові економічні труднощі, необхідно учням та студентам постійно і безперервно поглиблювати знання, вдосконалювати майстерність, щоб в недалекому майбутньому вони могли стати в ряд з висококваліфікованими спеціалістами. Завданням вчителя є не тільки дати майбутньому фахівцю, сьогоднішньому учню, певний об'єм знань, але й навчити вирішувати складні завдання.

Поряд з системою зв'язку знань всередені кожного навчального предмета викладачі намагаються забезпечити і міжпредметні зв'язки. Вони використовуються тоді, коли знання по одному предмету потрібні при вивченні другого предмета або коли потрібно залучити знання з різних предметів.

Така різноманітна програма викладання вимагає підвищеної підготовки до уроків і створює ряд незручностей, зате поле діяльності до впровадження міжпредметних зв'язків необмежене. Крім того, викладачі залучають знання учнів з різних предметів загальноосвітнього циклу, зокрема хімії, фізики, математики, навіть історії. Міжпредметні зв'язки необхідні і тоді, коли явище повинно бути вивчено з різних сторінок, для чого потрібні знання по кількох навчальних предметах, наприклад, робота окремих машин і механізмів розглядається в світлі законів фізики і технічної механіки, при ознайомленні з конкретними технологічними процесами необхідні знання по технології конструкційних матеріалів, допусках, хімії, математиці. Суттєві міжпредметні зв'язки розширюють розумовий кругозір учнів, сприяють формування в них пізнавальних інтересів і підвищення активності в одержанні нових знань і умінь.

При опитуванні учнів бажано перевіряти їх знання по пройденому матеріалу взагалі, а не по одному-двох останніх уроках, як це практикується. Така метода себе оправдує, тому що учні змушені повторювати увесь матеріал, не знаючи, яке питання з якої теми їм зададуть, і даний предмет вони краще засвоюють. При цьому не забороняється користуватися конспектом. Тут враховується користь зорового сприйняття і так зване “привикання” до конспекту. До речі, наявність конспекту в кожного учня обов'язкове, періодично бажано перевіряти конспект і виставляти оцінки за ведення конспекту, що в значній мірі стимулює і якось ведення конспекту.

Велике значення відіграють лабораторно-практичні заняття з предметів, відпрацювання яких поглиблює знання учнів. Так, при відробці лабораторних робіт, учні можуть користуватися довідниковою літературою, що розвиває їхні знання.

Придаючи велике значення застосуванню наочності в навчанні, в той же час викладачі не намагаються її переоцінити, тому що чутливе сприйняття являє собою тільки початкову ступінь пізнання. Наступний етап пізнання - абстрактне мислення.

При використанні наочності, застосуванні роздаткового і наочного матеріалу при проведенні уроків викладачі намагаються дотримуватися методичних вимог: відбір тих чи інших видів наглядних посібників повинен вестися з врахуванням мети уроку; при роботі з наглядними посібниками необхідно керуватися процесом сприйняття їх учнями, направляю їх (учнів) увагу на найбільш суттєві сторони вивчаючого предмета, створюючи умови для прояву максимальної активності і самостійності; не перевантажувати урок наглядними посібниками, використовувати їх в кількості, необхідній для досягнення учбової мети; якщо на уроці потрібно показати декілька посібників, то демонструвати їх потрібно по мірі необхідності, але не всі зараз.

Заключним акордом використання форм та методів навчання є гра-конкурс по мотивам популярних телевізійних передач “Щасливий випадок”, “Що? Де? Коли?”, “Брейн-ринг”, “Поле чудес”. Як правило цей конкурс проводиться як підсумок тижня викладених предметів. Викладачі намагаюся до участі в цьому конкурсі залучити якнайбільше учнів з усіх груп. Заздалегідь підготовляються питання, визначаються учасники, залучаються педагогічні працівники, розробляється сценарій і проводиться вечір-конкурс. Ці змагання є досить емоційними, участь приймають всі присутні і саме головне, це дає гарні результати.

З метою свідомого і активного засвоєння учнями знань, навичок і умінь повинен підтримуватися постійний зв'язок з майстрами виробничого навчання. Вважається, що вищою формою свідомості і активності учнів є їх творча активність, яка проявляється при оволодінні теоретичним матеріалом, виконанню завдань і творчих робіт в майстерні, у виробничих умовах.

Учні та студенти приймають участь одночасно в двох видах діяльності - теоретично пізнавальній і виробничо-практичній, при цьому пред'являються особливі вимоги до характеру і способах реалізації дидактичних принципів і вимог.

Рекомендуємо почитати:

Я.А. Коменський – основоположник наукової педагогіки
Народився в 1592р. в м. Нівніце (Південна Моравія) в сім’ї мірошника, члена громади „Чеських братів”. В 1618 році община „чеських братів” призначає Коменського пастирем-проповідником в м. Ф ...

Методологія порівняльно-юридичної роботи
Особливу цінність мають порівняльно-наукові дослідження, що є необхідним елементом розвитку науки, у тому числі і педагогіки. Проводячи порівняльне дослідження, ми можемо вийти з рамок своє ...

Методики соціально-педагогічної діяльності з формування статевої культури підлітків у школі, що забезпечать реалізацію розробленої технології "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
Робота соціального педагога у напрямі розвитку емпатіїї та самооцінки (у сфері формування статевої культури) передбачає ряд зустрічей з підлітками. Першу зустріч бажано починати із ознайомл ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net