Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики

Нова педагогіка » Засоби музичної виразності в творах шкільного репертуару на уроках музики

Актуальність теми дослідження продиктовано станом її розробки, недоліками й здобутками, які вимагають критичного й всебічного їх аналізу, удосконалення відповідно до нового держстандарту, глибокого осмислення проблеми. Полягає у вивченні особливостей музичного сприймання дітей молодшого шкільного віку, вивченні засобів музичної виразності, як елемента музичної мови. Рівень дослідження проблеми визначається передусім наявністю сучасної наукової літератури.

Мета роботи полягає у вивченні особливостей музичного сприймання дітей молодшого шкільного віку, вивченні засобів музичної виразності, як елемента музичної мови.

Об’єкт дослідження визначення засобів музичної виразності у творах шкільного репертуару на уроках музики.

Предмет дослідження - музичне сприймання на уроках музики.

Гіпотеза: виявлення засобів музичної виразності в творах шкільного репертуару сприяє свідомому сприйманню музики та формуванню ціннісного ставлення до музичних творів.

Завдання дослідження:

проаналізувати літературу з музичного сприймання на уроках музики у початковій школі;

визначити основні засоби музичної виразності як елемент музичної мови;

дослідити виявлення засобів музичної виразності у творах шкільного репертуару на уроках музики в 3 класі Червоногірській ЗОШ.

Під час написання роботи використовуватиму такі методи дослідження, як:

описовий;

спостереження;

вивчення досвіду;

Музика є одним із наймогутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. Пізнання світу неможливе без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Ці слова конкретизують думку про музичне виховання як першооснову у вихованні людини. "Основні завдання вчителя: сформувати в учнів уявлення про музику як мистецтво, зміст якого розгортається в звуковому потоці й розподіляється в часі; про розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та їх якісному перетворенні; про інтонаційні та тематичні зміни як основу розвитку музики; про елементи музичної мови, а саме: мелодію, лад, гармонію, темп, тембр, динаміку, і т.д. "

Ця ж думка є суттю педагогічної концепції визначного музиканта - педагога ХХ століття Д. Кабалевського, який підкреслював, що головним завданням масового музичного виховання у загальноосвітній школі є не стільки навчання музиці, скільки вплив через музику на духовний світ учнів, передусім на їх моральність. Учитель має розвивати у дітях розуміння цього виду мистецтва, відкрити їм світ добра й краси, допомогти пізнати в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань.

У процесі навчання ставлення школярів до музичного мистецтва повинне набувати якомога більшої естетичної орієнтації. Дуже важливо, щоб кожний твір, який звучатиме на уроці, став для дітей важливим, залишив слід у їхніх серцях. Для цього потрібні сприятливі умови, а особливо - обережне ставлення вчителя до музичної діяльності дітей, доброзичлива увага до них.

Саме діяльність учня і педагога, їх власна активність мають стати основою музичної освіти. При цьому учні не повинні виступати як об’єкти педагогічних впливів, а як активні суб’єкти навчального процесу, які у власній діяльності, відповідно до своїх вікових та індивідуальних особливостей, зі своїм, хоча й невеликим, але унікальним досвідом, відкривають дійсність, відтворену в музиці, по-своєму сприймаючи і переживаючи її. В активності самих дітей полягає великий потенціал розвитку їх музично-творчих здібностей. Сприятливі для цього умови створює життєрадісна атмосфера на уроці музики, яка досягається завдяки доброзичливому спілкуванню, яскравим враженням, відкриттям і звершенням.

Як створити таку атмосферу в класі? Відповідь, на перший погляд, проста: вчити сприймати, виконувати і творити музику через діяльність самих учнів, у невимушеному оточенні, спираючись на те, чим дитина вже володіє, використовуючи навчально-ігрові форми, йдучи від нескладних дій до дедалі складніших, враховуючи попередні результати, створюючи ситуації успіху і подолання труднощів, заохочуючи найменші досягнення дітей. Але за цією простотою криється глибоке розуміння феномена музикальності, психологічного і фізіологічного механізму сприймання, виконання і творення музики в єдності цих процесів.

Як зробити урок музики уроком залучення до мистецтва? Які методи і прийоми сприятимуть проникненню музики в серця учнів, спонукатимуть до роздумів над суттю людського буття? Як допомогти музиці стати частиною життя дітей? Відповіді має віднайти кожен вчитель у процесі педагогічної діяльності. Перед ним цілком об’єктивно постає чимало проблем: диспропорція між звучанням музики і розмовами про неї (не на користь першому), акцентування уваги на формуванні навичок аналізу особливо у вокально-хоровій роботі, формальний підхід до аналізу музичних творів, вивчення музичної грамоти тощо.

"Научіння" музиці ще не означає нічого принципово значного. Незрозуміло, чи потрібно всіх навчати музиці, тобто сольним грі та співу. Але спостерігати її й, спостерігаючи, звикати робити висновки й узагальнювати - уміння сприймати. Сприймати музику - справа важка. Розглядаючи питання про місце музики в загальноосвітній школі як предмета спостереження, варто обмежити фазу наукового вивчення й фазу естетичного відбору до скромної фази спостереження за сприйманим явищем.

Сприйняття й спостереження музики можуть привести до художньої оцінки й до підвищення рівня смаку. Але важливі не тільки оцінка і смак. Опираючись тільки на них, важко виправдати місце й значення музики в школі, визначити межі її використання як шкільного предмета. І художня оцінка, і смак повинні вироблятися в процесі спостереження, але вони не повинні звертатися в намисний задум, у ціль, на якій будується програма.

Музика - мистецтво слухо-моторних вражень. Виходить, спостереження музики, насамперед, веде до загострення слухових вражень і збагаченню нашого життєвого досвіду, знання про світ через слух.

Рекомендуємо почитати:

Підготовка та влаштування дітей до прийомних сімей
У ході дослідження важливо з’ясувати такі складові як 1) процес взаємодобору; 2) влаштування дитини до прийомної родини. Далі більш детально висвітлимо ці аспекти. Процес взаємодобору охопл ...

Місце та роль класної самостійної роботи у навчанні лексики
Одним з важливих етапів уроку, які дозволяють вчителю цілеспрямовано та систематично впливати на інтереси дітей є самостійна робота учнів. У методичній літературі, незважаючи на неоднаковіс ...

Методична типологія лексики англійської мови. Семантизація лексичних одиниць
Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається, як правило, з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Всі різноманітні способи семантизації можна поділити на дві групи: пер ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net